Приказка | Є така книжка — «Срібні ковзани», яку я читала в дитинстві і потім пер...

Є така книжка — «Срібні ковзани», яку я читала в дитинстві і потім перечитувала дорослою. Написала її Мері Мейп Додж. Події історії відбуваються в Нідерландах XIX століття, переважно поблизу Амстердама. Книжка зимова, по-своєму атмосферна і дуже похмура. Цим вона зовсім не схожа на більшість творів дитячої літератури. Ми ж звикли думати, що дитячі книжки зазвичай яскраві і підсолоджені.Сюжет у “Срібних ковзанів” такий: є сім’я — мама, син, дочка і тато. Тато після травми голови має інвалідність. Насправді це дуже страшний стан: він не впізнає рідних, не каже нічого зв’язного, інколи поводиться неадекватно. Звісно, сім’я живе в жахливих злиднях. Хоча батько ще до травми десь і сховав скарб, але тепер він не може згадати й розповісти, де саме.Події відбуваються взимку. Усе засніжене. Люди пересуваються здебільшого на ковзанах замерзлими каналами. У заможніших ковзани металеві, швидкісні, втім у сім’ї, про яку йдеться, вони дерев’яні. Їх самотужки зробив син. Щиро кажучи, досі не уявляю, як це. Також у книжці згадувалося, що хлопець вмів вирізати з дерева прикрасу-ланцюжок. Я розумію, що це можливо (відео з такою технологією зараз легко знайти на YouTube), але мені і в дитинстві це здавалося дивовижним, і зараз таким здається.Насправді книжка про відданість, наполегливість і про те, що можливо подолати всі негаразди, якщо дуже старатися.XIX століття — це не так і давно в історичній перспективі. Але чи залишилося щось у сучасних Нідерландах з описаного у творі? Спробую поглянути, враховуючи свій досвід — я прожила там приблизно рік.(посилання у коментарях)