Війна, яку росія розв’язала проти України, вже давно стала не лише боротьбою за території. Це боротьба за право українського народу жити на своїй землі, говорити рідною мовою, виховувати дітей під мирним небом і будувати власне майбутнє. Щодня на фронті триває важка битва, у якій українські воїни ціною власного життя стримують ворога, не дозволяючи йому принести смерть і руйнування до наших міст і сіл.За кожним повідомленням про загибель Захисника — цілий світ, який уже ніколи не буде таким, як раніше. Це долі людей, їхні дитячі мрії, професії, родини, нездійснені плани та сподівання. Війна безжально забирає найкращих — чесних, сміливих, працьовитих українців, які у вирішальний момент не залишилися осторонь, а стали на захист своєї держави.21 липня Макарівська громада зі скорботою прощалася із Захисником України — Святославом Лазнюком, молодим воїном, який віддав найдорожче — власне життя — заради свободи України та майбутнього українського народу.Святослав Михайлович ЛАЗНЮК народився 16 березня 1996 року в селі Великий Карашин на Макарівщині.Атестат про повну середню освіту отримав у Великокарашинській загальноосвітній школі.У 2013 році вступив до Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівельної механізації. Закінчив навчальний заклад з відзнакою та отримав диплом за спеціальністю «Ремонт та обслуговування автомобілів». Згодом здобув вищу освіту в Університеті будівництва та архітектури.Святослав щиро захоплювався автомобілями. Йому приносило справжнє задоволення ремонтувати техніку, розбиратися у її будові, вдосконалювати свої навички. Він мріяв придбати власний автомобіль і багато працював, щоб здійснити цю мрію.У житті був надзвичайно доброю, чуйною, сміливою і відкритою людиною. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував, ніколи не залишав байдужими чужі труднощі. Власної родини Святослав створити не встиг, але був справжньою опорою для своїх батьків, люблячим сином і надійним братом.У червні 2025 року він став на захист територіальної цілісності та незалежності України.Солдат Святослав Лазнюк служив розвідником-навідником 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.17 вересня 2025 року під час ведення бою в районі населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області життя Святослава Михайловича обірвалося.Майже рік його рідні жили між болем і надією. Вони чекали звістки, молилися, вірили у диво, сподіваючись, що одного дня він повернеться додому живим. Але війна винесла свій жорстокий вирок. Лише тепер, майже через рік після загибелі, Святослав повертається до рідного дому «на щиті», де на нього до останнього чекали батько, мати та брат.Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю молодого Захисника, який мав ще стільки нездійснених мрій, планів і задумів. Він хотів жити, працювати, створити сім'ю, здійснювати свої мрії. Але обрав значно важчий шлях — шлях воїна, який став на захист Батьківщини у найтяжчий для неї час.Його життя стало ще одним доказом того, що свобода України виборюється ціною людських доль. Пам'ять про Святослава житиме не лише у серцях його рідних і друзів, а й у вдячності кожного українця, який знає, якою дорогою ціною виборюється наше право жити у вільній державі.Світла пам'ять про Святослава Михайловича Лазнюка назавжди залишиться у літописі Макарівської громади та всієї України.Вічна пам'ять Герою.Вічна слава Захиснику України.Святослава Лазнюка поховали на кладовищі у с. Великий Карашин. https://www.facebook.com/makrikm - джерело інформації та фото