Telegram statistics channel - @magazine_Nyzovyna

Сьогодні 4 річниця повномасштабного вторгнення РФ в Україну🚫4 роки тому наше з вами життя змінилось назавжди без шансів на повернення в довоєнні часи. За цей час ми втратили чимало друзів, рідних, товаришів, надій, міст, будинків, районів, братів і сестер. Крім втрат, ці буремні часи нам принесли чимало досвіду. Багато хто відчув, що може набагато більше, ніж від себе очікував, і навіть це все досягнуте не є стелею в осяжному майбутньому. 🅰️Рух витримав і продовжує триматися, стикаючись із втратами, масштаб яких в довоєнні часи здавався фатальним. Звісно, ми досі не маємо великого впливу на широкі прошарки суспільства, потужної інфраструктури та великої популярності. Проте, якщо намагатись охарактеризувати нашу спільноту, можна сказати точно: українські анархісти пліч-о-пліч з народом зіткнулися із тяготами війни, а не залишилися стояти осторонь. Також можна спостерігати й певну еволюційну тенденцію: за час війни в Україні з'явилось декілька лібертарних спільнот, які стабільно займаються своєю діяльністю. 🤔Усе це вагомий привід для рефлексії над тим, що було зроблено так, а що не так, а також що можна було би зробити краще.✍️У 2022 році анархісти написали спільний текст, в якому охарактеризували настрої антиавторитарних активістів на порозі війни. У тексті описується досвід антиавторитаріїв з 2014 до початку 2022 року: про участь у Майдані, початок війни, анексію Криму тощо. Загалом стаття робить огляд української політики післямайданних часів з анархістської оптики та зосереджується на ролі анархістів у тих подіях. Ми переклали оригінал цієї статті українською мовою. Категорично рекомендуємо до прочитання:👉Війна та анархісти: перспективи лібертаріїв в УкраїніМи невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».«Низовина» в InstagramSyg.maДрукарняЩусь

👋Вітаємо!🤗Сьогодні ми починаємо розіграш нашого останнього, але не менш важливого лоту — відомої книжки німецького філософського індивідуаліста Макса Штірнера «Єдиний та його власність»! Це те саме харківське видання 1994-го року від видавництва «Основа».📚У цій філософській праці Макс Штірнер послідовно проводить критику існуючих інститутів суспільства як тих, що посягають на свободу унікальної особистості, та окреслює свою альтернативу їм у вигляді «спілки егоїстів». Крім цього, він деконструює різноманітні ідеології та філософські концепції, які, на його думку, загрожують своїм авторитаризмом вільній особистості. ❗️Ще раз також нагадуємо, що для отримання книги потрібно:👉підписатися на наш Телеграм;👉зробити донат від 50 грн на банку: https://send.monobank.ua/jar/sSYihtatF🏆На відміну від попередніх розіграшів, у цьому випадку переможець буде один, оскільки лише одна книжка, тож бажаємо всім везіння!🤝Нагадуємо також, що зібрані кошти будуть поділені порівну: половина піде на роботу журналу, а інша — на потреби товариша журналу, який служить в аеророзвідці.🥇 Кінець розіграшу і оголошення переможця відбудеться в наступну неділю — 1 березня!🤞Удачі!

Вітаємо знову!👋🗳Домінуюча сучасна логіка та політична система представницької демократії відкидають можливість і навіть необхідність вирішення складних проблем безпосередньо жителями громад — безпосередньо тими, кого ці питання хвилюють найбільше. Ми, як журнал анархістів конструктивної направленості, прагнемо не просто критикувати сучасні політичні системи ієрархічної влади, а й знаходити та досліджувати різні практики втілення прямої демократії. У зв'язку з цим сьогодні ми хочемо познайомити вас з досвідом народних асамблей в Ірландії.✍️У статті Артема Тіхоненка «Ірландська народна асамблея: досвід прямої участі» описується на фундаментальному рівні структура організації народних асамблей — деліберативного інституту, у межах якого випадково відібрані громадяни вирішують складні суспільні питання, починаючи від абортів і кліматичної політики до регулювання наркотиків або легалізації одностатевих шлюбів. Ірландська асамблея — це яскраве свідчення того, що народні судження можуть бути самостійним джерелом політичного рішення. 🇮🇪Ірландський досвід як раз той випадок, коли легітимність сучасних представницьких демократій ставиться під сумнів, і який демонструє, що за наявності певного інституційного підґрунтя механізми прямої демократії здатні створювати стійкі легітимні рішення.👮Разом із тим автор статті не ідеалізує практику ірландської асамблеї. Артем Тіхоненко підіймає також проблему інституційної обмеженості та залежності народної асамблеї від державного апарату, який стримує потенціал асамблеї як механізму реального залучення громадян до самостійного визначення життя в своїй країні.📰 Ціль цієї статті полягає не тільки в аналітичному описі структури ірландських народних асамблей, але й у нормативному переосмисленні такої системи, порівнюючи її з класичними моделями демократії — насамперед з афінським буле‌. Під час розгляду практики народних асамблей автор доходить висновку, що асамблея — це не допоміжний інструмент представницької демократії, а повноцінна альтернатива з прямими доказами того, що пряме неієрархічне управління може виступати як більш адекватний спосіб вирішення конфліктів і пошуку конструктивних способів вирішення актуальних для суспільства проблем.✊Такі експерименти повинні завжди нагадувати нам, що: ... справжня демократія починається там, де громадяни перестають бути об'єктом управління і знову стають колективним суб'єктом прийняття рішень 🖥Прочитати повністю статтю ви можете у нас на сайті за цим посиланням. Приємного і вдумливого ознайомлення з ірландським досвідом прямого залучення громадян до створення рішень!Ми невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».«Низовина» в InstagramSyg.maДрукарняЩусь

👋Вітання, любі підписники!🤗Після тривалої паузи ми продовжуємо наш розіграш книжок! Підбираємося все ближче до рідкісних та найцікавіших лотів. На цьому тижні розігруємо книгу класика французького екзистенціалізму лібертарних поглядів Альбера Камю «Бунтівна людина». 📚У цій книзі Альбер Камю досліджує бунт як філософську категорію, прослідковуючи та розмірковуючи про численні форми людського спротиву в мистецтві, політиці та філософії. Не забуває він й про анархізм як політичну філософію, в якій бунт проти гноблення відіграє одну із центральних ролей. ❗️Ще раз також нагадуємо, що для отримання книг потрібно:👉підписатися на наш Телеграм;👉зробити донат від 50 грн на банку: https://send.monobank.ua/jar/7SEY9uXe1A🏆На відміну від попередніх розіграшів, у цьому випадку переможець буде один, оскільки лише одна книжка, тож бажаємо всім везіння!🤝Нагадуємо також, що зібрані кошти будуть поділені порівну: половина піде на роботу журналу, а інша — на потреби товариша журналу, який служить в аеророзвідці.🥇 Кінець розіграшу і оголошення переможця відбудеться в наступну суботу — 14 лютого!🤞Удачі!

👋Гарного початку нового тижня!👊 Що перше приходить вам у голову, коли ви чуєте розмову про самооборону і самозахист? Найвірогідніше, на думку відразу спадають курси самооборони, вогнепальна чи травматична зброя. Однак фізичне здоров'я не єдине про що ми маємо піклуватися, живучи у капіталістичній та державній системі. Було би наївно вірити у те, що владні соціальні інститути та репресивні апарати не впливають на психічне здоров'я, психологічне та емоційне самопочуття особистості. 👤Саме так вважає анархістський Колектив Джейн Адамс. Вони написали невеликий посібник, який спрямований на поширення власного досвіду у розробці егалітарної психотерапевтичної практики для різних активістів. Користуючись принципам рівності та взаємодопомоги, вони створили концепт Терапії Взаємодопомогою.🗃 Терапія Взаємодопомогою — це відкритий набір психологічних прийомів і технік, який ґрунтується на ідеях таких різних психотерапевтичних шкіл, як КПТ, ДПТ, екзистенціальна психологія та багато інших. Ця практика відкрита до змін і спрямована на залучення до взаємної терапії будь-якого активіста з різних точок світу.🤗Практика терапії, яку пропонує Колектив Джейн Адамс, заснована на тріадній моделі, що спрямована на усунення ієрархії між учасниками психотерапевтичного процесу за допомогою подолання статичних ролей терапевт/клієнт, які створюють односторонній зв'язок між людьми, не сприяючи зміцненню соціальних контактів.📝У цій інструкції наведені теоретичні обґрунтування та перспективи горизонтальної психотерапії, а також у короткому вигляді описані випадки із практики, які виступають тут як приклади застосування наведених практичних рекомендацій і прийомів.📚 Ми зробили для вас повний переклад цієї об'ємної роботи і виклали на наш сайт, де і зможете ознайомитися з «Терапією взаємодопомогою». Приємного і продуктивного читання!Ми невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».«Низовина» в InstagramSyg.maДрукарняЩусь

🚫 19 січня 2009 року лівий адвокат Станіслав Маркєлов, що брався за самі, здавалося б, безнадійні справи, і активістка анархо-екологічного руху Анастасія Бабурова були вбиті в центрі Москви двома російськими нацистами з організації БОРН — Нікітой Тіхоновим і Євгєнієй Хасіс.🤝Цього дня на пострадянському просторі антифашисти вшановують їх та їхню роль у розвитку ідей про справжні рівність та справедливість, за які вони віддали свої життя.❓До цієї дати ми переклали твір Маркєлова «Червона книга антифа». Читач, побачивши те, що був перекладений Станіслав Маркєлов — російський лівий юрист, антифашист і соціал-демократ у самому широкому сенсі — напевно здивується або навіть обуриться: нащо це?📝Про його цінність для російської культурно-політичної діяльності знає кожна людина, що цікавилась тим періодом у контексті як мінімум вуличних боїв лівих та неонацистів. Але яка його теоретична й практична цінність насамперед сьогодні та ще й і в нашій країні, окрім символізму тієї дати, в яку публікується цей текст?🚯Коли читаєш Маркєлова сьогодні, то з'являється відчуття, що не просто поглинаєш історичну довідку від свідка тих подій, а занурюєшся в структурну теорію сучасних правих організацій, які так само продовжують гуртувати несвідомих юнаків навколо локальних вождів, залякувати людей та промивати мізки молоді. Безумовно, сучасні неонацисти не так часто прямо називають себе «нацистами», підбирають для маркування своєї ідентичності інші слова, реєструють громадські організації, змінюють стиль на сучасніший та отримують комфортне та зумовлене «патріотизмом» фінансування. Але якби не змінювався фасад, суть залишається одна — людиноненависницька.🚩Цілком змістовно Маркєлова можна вписати в дискусію із сучасною українською лівицею, яка недооцінює важливість розбудови в громадах безпекових комітетів для збереження як діяльності незалежних демократичних і правових ініціатив, так і для захисту широких верств населення від свавілля молодиків, які втратили справжні життєві орієнтири та людяність. Задля легітимації своїх антигуманних поглядів і поведінки сьогочасні ультраправі зловживають національним міфом, заручаються культурною підтримкою, послуговуються захистом з боку симпатизуючих їм працівників поліції та адаптуються під модні тенденції, завдяки чому неонацисти вважають, що можуть дозволити собі чинити тиск на кожного, хто заважає їм навіть потенційно. 🏢Водночас із цим лівий та анархістський рухи ігнорують важливість встановлення щільних зв'язків з громадами, тобто нехтують поширенням принципів самоорганізації в аспекті безпеки життя пересічних мешканців міст, чим користуються ультраправі. Попри часовий проміжок між його діяльністю та сьогоденням, Маркєлов ілюструє цей контраст.🤷‍♀️Звісно, є моменти, в яких Станіслав, як житель регіональної метрополії, помилявся — у тому ж національному питанні. Він був послідовним антинаціоналістом, антипатріотом — і це цілком справедливо для політичного життя Росії, але Маркєлов сприймав це недостатньо широко, а тому не розумів, що для периферії регіону ці явища природні та скоріше прогресивні через їхній антиколоніальний визвольний характер. Водночас варто пам'ятати, що Маркєлов підтримував бачення Росії, де не буде місця геноциду національних меншин і веденню імперіалістичної політики.🔝Сьогодні й ми вшановуємо Стаса та Анастасію. Пройшло багато часу, але ніхто не забутий, а «Червона книга антифа» Маркєлова залишається актуальною навіть сьогодні.👉 Тож закликаємо ознайомитися з твором на нашому сайті!

👋Вітання! 📹Нещодавно член редакції нашого журналу Денис Хромий завітав у гості на подкастний канал Богдана Філюшина «BohdanFproject».©️Денис разом із Богданом обговорили в культурній атмосфері питання філософії та теорії анархізму, включаючи такі аспекти, як проблема людської природи, покарання в горизонтальних спільнотах, поводження з тваринами, організація прийняття рішень, збройний спротив у безвладних суспільствах, соціальну революцію та інші. Поговорили також трішки й про наш журнал.🤝Варто зазначити, що оскільки Богдан не поділяє анархістських або навіть лівих поглядів, дискусія вийшла цікавою, але й при цьому не скотилася у відверту агресивну полеміку. Ми раді бачити можливість подискутувати про анархізм спокійно та без упереджень з людьми, які не дотримуються лібертарних переконань.👉Якщо маєте вільний час, будемо раді вашим переглядам та участі в дискусії через коментарі!🗣Також радимо завітати на канал Богдана, де він записує подкасти з різними цікавими людьми на дуже різноманітні теми — від філософії до астрономії: https://www.youtube.com/@BohdanFproject/featured

👋Привітики!🙌Як й обіцяли, продовжуємо радувати вас новими матеріалами!©️Коли анархісти розповідають про свою організаційну альтернативу, яка повинна замінити державні інституції як структуру системного відчуження більшості людей від можливості самостійно визначати своє життя, то дуже часто вони згадують такі концепції, як «пряма демократія» і «федералізм».❓Однак у чому полягає сутність прямої демократії та федералізму? Які їхні організаційні принципи? Згідно з якими правилами вони функціонують? Як виглядає діяльність, структурована відповідно до прямої демократії та федералізму? Та в чому полягають помилки, які можна допустити при розбудові горизонтальної альтернативі системам інституційного панування людини над людиною?✍️На ці питання намагається відповісти автор під псевдонімом Каолін, який написав твір «Посібник по прямій демократії та федералізму». У самій статті також є ілюстрації, які візуалізують описувану автором теорію, допомагаючи тим самим краще зрозуміти написане.🔗Тож, якщо вам цікаво зануритися глибше в функціональну специфіку прямої демократії та федералізму та отримати відповіді на запитання вище, переходьте за посиланням! Приємного ознайомлення!❗️Пряма демократія та федералізм ґрунтуються також на солідарності та піклуванні спільнот. На превеликий жаль, 1 січня на Південному напрямку загинула військовослужбовиця УДА, анархістка Лана «Саті» Чорногорська. Оскільки вона служила в Добровольчій армії, виплати від держави не передбачаються. Відповідно, просимо проявити спільнотську солідарність і підтримати родину Лани:Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3xKEj9cCcY Номер картки банки4874 1000 2300 8033Ми невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».«Низовина» в InstagramSyg.maДрукарняЩусь

🎄Колектив журналу «Низовина» вітає всіх з наступаючим новим роком!🫂Традиційно у останній день року підводяться результату року, а тому ми хотіли би дотриматися цієї традиції та коротко пройтися по тому, який шлях ми пройшли разом з вами.📚Протягом цього року ми переклали для вас аж 14 статей від різних зарубіжних авторів, таких як Вільям Гілліс, Денієль Герен, Семюель Кларке, Пол Ґудман, Кат'я Айнсфельд, Вейн Прайс, М. Івон та інших.✍️Крім цього, окремі члени колективу змогли вас порадувати власними особистими творами. Наприклад, Артем Лівша критикував роботу психологів у капіталістичних фірмах, Денис Хромий розкрив свій погляд на персоналістичний комунізм та спробував реконструювати лівий аристократизм духу, а Федя Акне критикував творчі таланти лівих поетів. Від імені нашого журналу ми випустили одну аналітичну статтю, яка висвітлювала нашу позицію стосовно ліквідації автономії НАБУ та САП. Досить важливий та оригінальний твір виклав й Валентин Долгочуб, в якому він описує свій досвід служби в ЗСУ з лібертарної точки зору.📹Не можна забути і про наші подкасти, яких було в цьому році небагато, однак які були прийняті вами дуже тепло!🤝Ми хочемо виразити вам подяку за те, що протягом цього року продовжували слідкувати за нами, читати наші статті та слухати подкасти. Окремо вдячні всім тим, хто брав участь у розіграшах та донатив для подальшого життя журналу, а також усім тим, хто підтримував нас репостом!🫶Хочемо вам побажати, щоб наступний рік був для вас яскравим та наповненим враженнями, щоб ваші мрії та плани здійснилися!✊Також ми хочемо побажати всім творчих сил і натхнення у боротьбі проти будь-яких проявів дискримінацій та панування людини над людиною, проти будь-яку утиску людської гідності, а також наснаги в тому, щоб читати та роздумувати над тим, як можна досягнути тих суспільних відносин, за яких відсутні будь-які ієрархії та експлуатація.©️Наш журнал покликаний, щоб рефлексувати над і просувати лібертарні ідеї, які послугують матеріалом для сучасних і майбутніх поколінь на їхньому шляху до того, щоб зробити життя українського народу краще — вільнішим та справедливішим. Це ми і продовжимо робити в наступному році.🙌Наразі ми готуємо нові та оригінальні матеріали, на підготовку яких потрібно було більше сил та часу. Тож у новому 2026-му році ми продовжимо радувати вас новими цікавинками! Залишайтеся з нами!🎄Закінчимо наш новорічний пост перекладом українською різдвяного віршика Пєтра Кропоткіна в імпровізованому перекладі члена редакції нашого журналу Дениса Хромого:У ніч перед Різдвом,ми зберемося гуртом.І поки люди сплять,Ми не дозволимо далі над нами панувать.Ми усуспільнимо товари з магазинів,як того вимагає світ без несправедливості та чинів.А після роздамо їх серед тих,хто довго і нестерпно вистраждав за всіх.

🏫У школі ми досить часто чуємо прізвища Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Миколи Вороного та інших видатних письменників і поетів. Вивчення їхньої літературної спадщини обґрунтовується нібито залученням до загальної культури та цінностей українського народу. ✊І хоча мається на увазі, що таке залучення сприятиме формуванню дійсної єдності і спільності у культурно-етичному плані між різними поколіннями однієї нації, насправді практика шкільної освіти не виконує поставлену мету. Це обумовлено насамперед відсутністю ґрунтовного вивчення та обговорення філософських і суспільно-політичних поглядів митців. Однак саме те, які ідеали вони відстоювали, дає зрозуміти та пройнятися тим, за що дійсно страждали та боролися всі ті видатні українські письменники, яких ми так шануємо. Розуміння їхніх ідеалів дозволяє краще зрозуміти їхню творчість, через яку вони в тому числі доносили свої політичні та етичні переконання.📚Із цієї причини детальне вивчення та систематизація свідчень про ідейні переконання класиків українського літератури — це не тільки шлях до чесної розмови про те, що таке українська культура та які її цінності, але й можливість почати сприймати шанованих на офіційному рівні представників народу не як музейні експонати, а як співбесідників, чиї суспільно-політичні ідеї можуть слугувати для нас джерелом роздумів про альтернативні варіанти розвитку майбутнього країни. ✍️У зв'язку з цим ми сьогодні запрошуємо вас ознайомитися з подібним матеріалом. Нещодавно соціал-демократичний журнал ResPublica опублікував невеличку статтю, в якій Владислав Стародубцев проливає світло на економічно-політичні погляди українського письменника Івана Багряного.