Частина 3: Я не вимагаю від поліції та від прокуратури шукати замовників цього нападу, не вимагаю бігти за Шкільом та Кличком, мене взагалі ця справа вже особливо не хвилює. Більш того, я вдячний тим хто відправив цього хлопця, тому що це подарувало певний досвід і привело до тями певну кількість людей. Також жодним чином не намагаюсь драматизувати, для того щоб привернути увагу до своєї персони, я чудово розумію чим займаюсь і абсолютно спокійно ставлюсь до спроб вплинути на мене в фізичний спосіб різного ступеню важкості. Я жодним чином не проводжу паралелі між замахами російських спецслужб на відомих українських діячів і цією напів смішною історією. Головна задача моєї розповіді донести до людей одну важливу тезу: Жертва нападу не повинна думати про перевищення самооборони. Якщо на тебе напали — ти маєш право захищати своє життя і здоров’я в будь-який спосіб, бо під час нападу не знаєш якого ступеню важкості травми тобі заподіє нападник. Це агресор повинен думати і розуміти, що ти можеш перевищити і вбити його. Ще раз коротко: жертва не повинна думати як себе захищати, нападник повинен розуміти, що жертва може захищати себе в будь-який спосіб.Тому депутати, поліція та інші повинні нарешті внести зміни в законодавство і дати можливість громадянам захищати своє життя і здоровʼя своє, а не агресора.