DOSH

В ютуб є нова опція Ші. Він тепер коротко переповідає мені, що я вчора наговорив в ефірі: «Автор відео розглядає зраду як невід'ємну частину політичної культури та боротьби за владу. На його думку, боротьба за владу без зради є неможливою, і порівнює це з природним явищем, таким як дощ.Ось основні тези автора щодо природи зради у владних структурах:• Зрада в близьких стосунках: Автор стверджує, що зрадити можна лише того, кому сильно довіряють, тому природа зради лежить саме в площині близьких стосунків.• Мотивація зради: Часто зрада виникає через образу або власні нереалізовані амбіції. Люди, які йдуть у владу разом із лідером, з часом можуть відчути, що отримали недостатньо або їх недооцінили, що стає приводом для «виправдання» зради.• Історична тяглість: Автор зазначає, що політична зрада була характерною для всіх часів, від Київської Русі до сучасності, і нічого істотно не змінилося.• Зрада як політичний інструмент: Автор вбачає в цьому «політичну зраду», яка є частиною гри, боротьби за посади та ресурси. Він наголошує, що в сучасних українських реаліях багато політичних персонажів будують кар'єри, спираючись на власні заздрощі, недоліки та несприйняття себе.Автор відео пропонує зняти серіал про політичні процеси в сучасній Україні, який він умовно називає «новим серіалом про Слугу народу» або хронікою внутрішньої політичної боротьби. Він бачить цей проект як багатосезонну історію, що розкриває природу влади, інтриг та зради:• Перший сезон: присвячений передвиборчій кампанії Володимира Зеленського та періоду до повномасштабного вторгнення. Це історія про те, як формувалася команда, хто приходив у владу і як потім відбувалися перші «зради» через нереалізовані амбіції та образи.• Другий сезон: період з 24 лютого 2022 року до кінця 2023 року. Автор акцентує, що це має бути серіал про вибір людей: хто залишився захищати державу, а хто тікав (наприклад, у Львів чи Польщу), та як виглядали домовленості в цей критичний час.• Третій сезон: присвячений внутрішнім конфліктам після того, як суспільство «оговталося» від шоку перших днів війни. Це історія про внутрішню боротьбу в оточенні президента, «медійні шторми» та те, як вчорашні союзники починають боротися між собою за вплив та ресурси.Автор підкреслює, що такий серіал був би не меньш цікавим за історичні реконструкції (наприклад, про Київську Русь), оскільки він відображав би реальні політичні механізми, залаштункові ігри та природу людських стосунків у владі.Дивились вчора? Що думаєте?

Ким би був Булгаков сьогодні в Києві: Хорошим рускім чи українським патріотом?Найімовірніше він був би хорошим рускім, який засуджує війну, співчуває жертвам, підтримує мир і водночас не може зрозуміти, чому українці не хочуть більше мати нічого спільного з російською культурою.Людиною, яка говорить загальні слова про загальну свободу, але при цьому продовжує вважати російську культуру великою, особливою і незамінною.Людиною, яка не підтримує Кремль, але й не готова остаточно розлучитися з російською імперією у власній голові.Справа не в національності Булгакова І навіть не в тому, що він писав російською. Проблема в тому, що він був людиною російської культурної традиції, яка дивилася на Київ через оптику цієї традиції. Для героїв роману «Біла гвардія» головною трагедією був не прихід більшовиків і не крах імперії. Головною трагедією для них було те, що Київ переставав бути тим російським Києвом, який вони знали й любили.Тому Булгаков в лютому 2022 року напевно, жахнувся б російським бомбардуванням Києва, співчував би загиблим, можливо публічно виступав би проти війни, але він точно не дивився б на ці події очима українців. Він сприймав би цю війну як катастрофу одного великого культурного простору, який остаточно розпався на дві окремі реальності.

Вчора Залужний перед відкриттям стенду українських книжок на Лондонський виставці плакав у себе в телеграм каналі, що час книжок минув: «Книги мали дивовижнуздатність переживати епохи, війни і кордони.Проте як і газети, вони зникають, і як наслідок - зникає правда».Довелось в ефірі пояснити цьому драматичному невігласу, що він вчергове говорить про те в чому не розбирається, тому що ринок книговидання в світі постійно зростає в середньому на 4% на рік.Великобританія - загальний прибуток£7 млрд на рік.Внутрішній книжковий ринок Британії £2,5-2,6 млрд.Продаж друкованих книг тільки у магазинах £1,8 млрд.Європа - €36-40 млрд на рік - загальний оборот.Це другий за розміром книжковий ринок у світі після США. У Європі працює ~ 600-650 тис. людей у видавничій індустрії.США - $30 млрд книжковий ринок.2+ млрд проданих книг на рік.Amazon — домінуючий продавець.Ну і Україна - Після 2022 року ринок різко впав, але почав відновлюватись.За 23-24 = 8 млрд грн. обороту ($200 млн.). Загальний тираж 30-35 млн примірників(Джерело оцінок Federation ofEuropean Publishers (FEP).А Залужний - балабол.

Два тижні тому країна сенсаційно дізналась, що Петров працює на Військовому кладовищі. Верховна рада зібралась для того, щоб звільнити чорного політтехнолога з посади спеціаліста по комунікаціях. Нікому не здалось це дивним, це ж нормально коли Рада голосує про звільнення з рядової посади без статуса держслужби і з зп 14 000 грн на місяць. І ось сьогодні, через тиждень після звільнення Верховний суд приймає рішення визнати військове кладовище незаконним. Це означає, що не можна ховати, треба перепоховати і треба закрити обʼєкт взагалі.Офіційно я працював на кладовищі 6 місяців, але мав безпосереднє відношення до нього 3,5 роки, з самого початку, коли ще не було директора, державної установи, міністра і коли цей проєкт нікого не хвилював окрім Кличка та забудовників, яким Меморіал наломав всі будівельні схеми в проєктах між Гатним і Мархалівкою. Ще цей проєкт сильно непокоїв депутатів та бізнесменів з цих населених пунктів, бо ціна їх житла різко знизилась. Взагалі важко уявити, що Верховний суд може ухвалити рішення закрити державний Військово-меморіальний комплекс на якому вже є поховання. Зроблю ефір на цю тему завтра.Або сьогодні якщо закриєте цей збір:https://send.monobank.ua/jar/6Hf8LaZrmk

У 1930-х роках голландський художник Хан ван Мегерен був у відчаї. Мистецтвознавці називали його картини старомодними та бездарними, а його самого — ремісником, не здатним на творчість. Обурений ван Мегерен вирішив не просто довести свою майстерність, а принизити експертів, які знищили його кар'єру. Він задумав написати картину, видати її за втрачений шедевр великого Яна Вермеєра і, дочекавшись, поки критики визнають її геніальною, публічно зізнатися в авторстві.Ван Мегерен підійшов до афери як науковець. Він знав, що Вермеєр — один із найдорожчих художників світу, у якого відомо лише близько 35 робіт. Аферист купував аутентичні полотна XVII століття, змивав з них старі зображення пемзою, змішував фарби за старовинними рецептами, використовуючи лише натуральні пігменти (наприклад, дорогий ультрамарин). Але головною проблемою було сушіння: олійна фарба сохне десятиліттями, і будь-який хімічний тест зі спиртом одразу викрив би свіжу роботу. Ван Мегерен винайшов геніальний спосіб: він додавав у фарби бакеліт (вид пластмаси) і запікав готові картини в печі. Фарба тверділа і вкривалася характерною сіткою тріщин (кракелюром), роблячи полотно невідмінним від 300-річного оригіналу.Він створив картину «Христос в Еммаусі». Ван Мегерен свідомо зіграв на мріях мистецтвознавців, які давно теоретизували, що у Вермеєра мав бути «релігійний період». Коли експерти побачили картину, вони плакали від щастя — підробка ідеально підтверджувала їхні власні здогадки. Картину визнали найкращим твором Вермеєра і купили для музею за суму, еквівалентну сьогоднішнім мільйонам доларів. Ван Мегерен став багатим, але так захопився грошима, що забув про план викриття і продовжив штампувати «Вермеєрів».Найцікавіше сталося після Другої світової війни. У колекції нацистського рейхсмаршала Германа Герінга знайшли ще одного невідомого «Вермеєра» — картину «Христос і грішниця». Слідство встановило, що її продав Хан ван Мегерен. Його заарештували за державну зраду: продаж національного надбання ворогу. За це йому загрожувала смертна кара. Опинившись у кутку, аферист зробив шокуючу заяву: «Я не зрадник, я шахрай! Я не продавав нацистам шедевр, я продав їм жалюгідну підробку, яку намалював сам!».Ніхто йому не повірив. Судді вважали, що він просто намагається уникнути шибениці. Тоді ван Мегерен запропонував немислимий експеримент: принести йому в камеру полотно, фарби та піч, і він намалює нового «Вермеєра» на очах у свідків. Протягом шести тижнів під наглядом поліції він створив картину «Ісус серед вчителів». Експертиза підтвердила: «національні скарби», що висіли в музеях і в колекції Герінга, були намальовані тією ж рукою. Ван Мегерена визнали винним лише у підробці документів і дали рік в'язниці, але він помер від серцевого нападу ще до початку терміну, увійшовши в історію як національний герой, який «обдер як липку» Герінга, обмінявши фальшивку на 137 справжніх картин, які нацист віддав за неї.@istorium_ua

Я знайшов французькі апартаменти Гетманцева. Ось у цьому будинку на бульварі Віктора Гюго, 58 в місті Ніцца розташована 142-метрова квартира голови податкового комітету ВР. Саме тут, в чотирьох кварталах від середземноморського узбережжя, а не в Україні, мешкає його сім’я. Вийшов і за 5-10 хвилин ти вже на одній з найдорожчих набережних у світі.Його діти не знають, що таке повітряна тривога та укриття, його дружина не прокидається від вибухів. Він паразитує на нашій державі та нищить український бізнес, аби його близькі жили своє прекрасне життя у розкішному районі Ніцци. Також я додаю витяг з договору купівлі цих апартаментів. Їх вартість становить  930 тисяч євро, тобто 45 млн гривень. Місцеві джерела, які працюють з нерухомістю, стверджують, що це ціна — без ремонту. Якщо робити ремонт, треба до цієї вартості додати ще 30-50%. І я далекий від думки, що Гетманцев поселив свою сім’ю у квартирі з обшарпаними стінами. Тобто фактичні витрати голови податкового комітету на це помешкання — набагато більші, ніж 1 млн євро, а це означає, що Гетманцев збрехав у своїй декларації, і це є корупційним злочином, за який його потрібно притягнути до кримінальної відповідальності. А тепер я хочу ще раз звернутися до притомних депутатів: вам не соромно, що нашою податковою системою рулить корумпований українофоб, який працює на агента 5 служби ФСБ Сівковича? Може нарешті щось зробите?

Розширюю ваші уявлення про світ:) Благословенна гомосексуальність:Буддійське бачення Міцуо Садамото священної гомосексуальності не єдине в релігійному ландшафті, і воно не є домінуючою тенденцією.Жодна з основних релігій не має однозначно позитивного ставлення до гомосексуальності, проте серед усіх релігій можна знайти більш-менш позитивне відношення. У рамках будь-якої релігії завжди є вірні, які стверджують, що їхня релігія має розглядатись як гомопозитивна.Міцу втілює цю ідею в рамках японського буддизму. Буддійські монастирі в Японії були відомі як місце, де існувала гомосексуальна любов, зазвичай між чоловіками різного статусу та віку. Деякі чоловіки пішли в чернецтво саме через любов до інших чоловіків. Буддизм і чоловіча гомосексуальність особливо тісно повʼязані одне з одним у Японії. Вважається, що езотеричний буддизм і гомосексуальнии чоловічий секс започаткував у Японії в IX століті бодхісаттва Кобо Дайсі, той самий, який просвітив Міцуо щодо сексу між чоловіками.Протягом XIV-XVI століть набув популярності прозовий жанр тіго-моногатарі - збірки оповідань про стосунки між ченцями та юними послушниками (тіго). Ці історії зазвичай закінчуються тим, що монах втрачає свого коханого, але саме через цю втрату досягає найвищого визнання. Гарний молодик насправді є втіленням великого бодхісаттви, буддійського святого, який за допомогою гомосексуального акту наділяє ченця просвітленням. Кітамура Кігін, учений і радник при сьогунаті Токугава, у 1667 році олублікував збірник гомоеротичних віршів «Квіти азалії», де центральну ронь грає знов-таки буддизм.

Частина 3: Я не вимагаю від поліції та від прокуратури шукати замовників цього нападу, не вимагаю бігти за Шкільом та Кличком, мене взагалі ця справа вже особливо не хвилює. Більш того, я вдячний тим хто відправив цього хлопця, тому що це подарувало певний досвід і привело до тями певну кількість людей. Також жодним чином не намагаюсь драматизувати, для того щоб привернути увагу до своєї персони, я чудово розумію чим займаюсь і абсолютно спокійно ставлюсь до спроб вплинути на мене в фізичний спосіб різного ступеню важкості. Я жодним чином не проводжу паралелі між замахами російських спецслужб на відомих українських діячів і цією напів смішною історією. Головна задача моєї розповіді донести до людей одну важливу тезу: Жертва нападу не повинна думати про перевищення самооборони. Якщо на тебе напали — ти маєш право захищати своє життя і здоров’я в будь-який спосіб, бо під час нападу не знаєш якого ступеню важкості травми тобі заподіє нападник. Це агресор повинен думати і розуміти, що ти можеш перевищити і вбити його. Ще раз коротко: жертва не повинна думати як себе захищати, нападник повинен розуміти, що жертва може захищати себе в будь-який спосіб.Тому депутати, поліція та інші повинні нарешті внести зміни в законодавство і дати можливість громадянам захищати своє життя і здоровʼя своє, а не агресора.

🔥ССО знищили взвод КНДР у ближньому бою на КурщиніВоїни 6-го полку “Рейнджер” Сил спеціальних операцій ЗСУ провели спеціальні дії проти регулярних військ Північної Кореї у Курській області росії. Під час швидкого контакту оператори ССО знищили 25 північнокорейців.Ці події відбулися минулого місяця, проте через оперативну безпеку ми лише зараз можемо розповісти про це та показати відео з безпілотника й натільних камер воїнів ССО.Вісім рейнджерів на броньованому Humvee висунулися в тил противника, за підтримки розвідувальних дронів вийшли на дистанцію прямого ураження та зайняли вигідні вогневі позиції в окопах.Оператори ССО розпочали ближній бій проти ворожого взводу чисельністю 25 осіб - утричі більшої кількості за їхню - та зберегли ініціативу до його завершення.Попри чисельну перевагу противника та ворожий артилерійський вогонь, воїни ССО довели перевагу якості над кількістю та не лишили цілому взводу КНДР шансів під час контакту.Група рейнджерів відійшла після успішного виконання задачі.

"Мирослава Олешка я дуже добре знаю особисто". Деякою мірою можна сказати, що саме Мирослав Олешко стоїть у витоків заснування партії "Демократична Сокира". Деякою мірою його можна назвати одним з наших засновників. Такою самою мірою, як Путіна - ключовим діячем українського націоналізму.Справа в тому, що ми були на зустрічі з Петром Порошенко, на якій Мирослав вів себе саме так, як веде себе Мирослав - а саме смоктав хуй Петра Олексійовича, продукуючи неприємні плямкаючі звуки і засмучуючи оточуючи повною відсутністю людської подоби.Петро ж Олексійович реагував на це дуже позитивно і поблажливо, навіть заявивши, що Мирослав має бути прикладом для оточуючих.Оточуючі були люди не останні, всі вони зараз або військові, або волонтери, і брати Мирослава за приклад вони їбали.Вийшовши з зустрічі особисто я мрачно накидався, і прийняв остаточне рішення, що з БПП і Петром Олексійовичем нехай їбеться Мирослав, а ми зробимо власну партію, в якій такої хуєти не буде.Цікаво, що за ітогами тієї зустрічі Петра Олексійовича з блогерами лише одна людина збігла з країни, роняючи за собою кал, і це був саме Мирослав.