Сьогодні півдня вешталась. Бродили с подругою по барахолці, пили каву та пиво, віддавала замовлення. Сиділи на лавочках, навіть купили окрошку в Буфеті. На дверях підʼїзду побачила обʼяву про те, що завтра з ранку буде пробний запуск опалення.- Нахіба? - спитали ми з подругою хором і я зрозуміла - ми пережили зиму. Ми її пережили. - Люба, привіт. Я бачу, в тебе відкритий балкон. В тебе що, заробили батареї? - звонить мені інша подруга.- Та ні, просто на вулиці тепліше, ніж у хаті. Хай трохи нагріється - сміюсь я. І розумію, ми пережили цю зиму. З ранку прибираю лотки, мию підлогу, ставлю величезну каструлю на вогонь, роблю собі чай. Гріюсь у теплих променях і розумію.Ми пережили. Дихаю з силою, посміхаюсь сама з себе. Пережили. Бо пара з рота в хаті більш не йде. Бо я стою в майці та пижамних штанях, а не у всіх лахах одразу . Не гріюся о чашку з чаєм. Вилізла самостійно з ліжка, з під однієї ковдри, не з під груди усіх пледіків.Навіть відпихувала від себе Мєрзкую Бу під ранок. Це невдячно, бо саме ця костлява жєнщіна віддано зігрівала мене всі ці льодові ночі. Залазила під ворох ковдр, притискалась до мене і гріла. І ще Філімон, який робив теж саме, але з іншого боку баби. Я об його тепле товсте пузко гріла руки, кіт терпів і додав мене у ніс потилицею.Піксель, на відміну від притомних звєрюшек, поводив себе отвратно. Наприклад, зжер дріт від обігрівача. Таку хуйню я навіть від нього не очікувала, тому обіжєна досі і не пробачу ніколи. Це ту мач навіть для його обмежених розумових здібностей, я щітаю. Пью чай, гортаю тікток. Натрапляю на гундосик.- Ми пережили цю зиму - гуняве гарант.Та ні, не шановний. Це МИ її пережили. Попри ваших міндічів , цукерманів, галущенків та інших підарастів. Попри всі ваші схематози та всі ваші очікування. Попри весь ваш пізділ. І на цей раз не вийшло в вас. Спілкуюсь з подругою. Вона свій час обирала це лайно та дуже агресивно постила за все зелене. - Хай би краще напередодні цих виборів мене машина збила - каже вона. І вибачається. Не розкаявшийся ні в чому Піксель валяється біля балкону. Мерзкая Бу і далі налаштована рятувати мене від холоду власним тілом, Філімон вичікує мене на подушках.Я варю мило та збираю запити від хлопців, обіцяю їм допомогти. Ми пережили. Життя триває.Боротьба триває. 4874070011080767