Лозівщина в глибокій скорботіНа щиті до рідного дому повертається ще один її вірний син, який віддав найцінніше — своє життя — за волю та майбутнє України, солдат Харченко Ігор В’ячеславович.Ігор В’ячеславович народився 28 лютого 1991 року в багатодітній родині в селі Улянівка Богодухівського району. Згодом його сім'я пов’язала своє життя з Лозівщиною. Тут він навчався в Катеринівській школі, а професійну освіту садівника здобув у Богодухівському ПТУ. У цивільному житті працював різноробочим. Рідні та друзі згадують Ігоря як надзвичайно щиру, світлу та чисту душею людину, яка мала хист до столярства й усього, що робиться з деревини.Коли прийшов час захищати країну, він без вагань став до лав Збройних Сил України. Служив розвідником 4-го розвідувального відділення розвідувального взводу 3-го штурмового батальйону військової частини А4862.23 вересня 2025 року, залишаючись до останнього подиху вірним Військовій присязі, мужньо виконавши свій військовий обов'язок, солдат Ігор Харченко загинув у запеклому бою поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області. Довгий час захисник вважався безвісти зниклим, і лише у червні 2026 року було офіційно підтверджено його загибель.У скорботі за Героєм залишилися батьки та троє братів. Поділяємо цей невимовний біль разом із родиною. Жодні слова не зможуть загоїти рану в серцях близьких, але пам'ять про його подвиг житиме вічно в історії громади та всієї держави.Низький уклін батькам за виховання справжнього сина України. Щирі співчуття рідним.Вічна пам'ять і слава полеглому розвіднику. Спочивай з миром, Герою.