Отже, чому демократія - форма правління, яку вважають найкращою, - часом приводить до влади популістів, здатних ухвалювати катастрофічні рішення? Головна загроза будь-якого народовладдя полягає в ризику того, що доля країни опиниться в руках людей, відірваних від реальності й відповідальності. Але давні греки, які створювали перші демократичні системи, добре усвідомлювали цю небезпеку.У більшості полісів повноцінне громадянство було тісно пов’язане з військовим обов’язком. Політична спільнота фактично складалася з тих, хто був готовий захищати її зі зброєю в руках. Це, звісно, не означало, що кожен громадянин автоматично ставав наймудрішим, найчеснішим чи найбільш далекоглядним політиком. Але така система створювала важливий механізм відповідальності: рішення ухвалювали люди, які знали, що наслідки цих рішень можуть безпосередньо торкнутися їх самих.Коли народні збори голосували за війну, податки чи зовнішню політику, значна частина громадян чітко усвідомлювала: за кілька днів або місяців саме їм доведеться ставати в стрій гоплітської фаланги, сідати на кораблі чи фінансувати оборону полісу. Такий механізм не усував популізм повністю - античні демократії також ухвалювали помилкові рішення - але значно зменшував спокусу підтримувати красиві, проте безвідповідальні обіцянки, перекладаючи наслідки на когось іншого.Окрім того, військова служба формувала практичний досвід взаємозалежності. Стоячи пліч-о-пліч у фаланзі, де життя буквально залежало від дисципліни та щита сусіда, громадяни засвоювали просту, але важливу істину: спільний інтерес часто важливіший за приватний егоїзм.Саме тому в античному світі зневажливо ставилися до тих, кого називали «ідіотами» (ἰδιώτης) - тобто людьми, замкненими виключно на приватному житті й байдужими до справ громади. Первісно це слово не означало дурня в сучасному сенсі, а радше позначало людину, яка не бере участі в політичному житті полісу.Антична демократія не сприймалася як безумовний привілей чи безкоштовний бонус за фактом народження. Вона розумілася як своєрідний суспільний контракт, де політичні права були нерозривно пов’язані з обов’язками - передусім із готовністю захищати громаду, частиною якої ти є.