Сlandestine

(Пітьма... Дивись, як вона закочує очі.
Ніби бачить, ніби знаходить тебе своїм позирком там, де насправді вже не шукають й не хочуть... тебе. Серед зниклих у провулках людей ти повзеш до забутих дверей. Моїх. Нетривких. Законів. Ти шукаєш їх — добре, шукай. Маєш ноги і пів язика. Я бажаю тобі наснаги, невичерпно німої удачі... )

*Гудьболистий, обвуглений терен
заплітається знову в косу...
Від підніжжя душі аж до стелі
розтинає смолисту пітьму...

Ну а далі — смеркання в нічого,
захід Сонця згорає в «якщо».
Крихти серця лишилися в нього,
але *всеньке уквітчане склом.

Терновище тяжіє до «Світла» —
*нервоплетив сухих промінців.
Притулилось, сердешне, — хотіло,
щоб любили його без причин.

Іронічно. Свавільно. Облудно.
Лиш по-іншому знов не зумієш.
Вона так тебе, лишенько, «любить»...
Ці любощі — гостре каміння.

Не миле воно... Ти ковтаєш,
і не звільнишся навіть думками.
Воно — усе те, що між нами, —
туман *альдегідний на ранах.

Ти думаєш: бути — не бути?
А хто і навіщо це робить?
Додумався… Випали зуби.
Горло — то річище крові.

І холод... І лине додолу
сльозливий, забутий струмок.
Очима-безоднями кличеш
себе на зворотний зв’язок.

Тепер обеззброєна тиша
колише тебе... А твій рот
забув інфантильну абетку.
Та погляд шукає: «Алло?»

Гудьболистий, обвіяний терен,
розпанаханий розум шипів...
Він такий іншомовний на тембр,
бо цей терен, сердешний, — це ти.

Ну а я — *звіролиста Веспера,
я корінням спускаюсь углиб...
Бо я відаю вірою більше:
мій
обов’язок —
відати
всіх.

Не треба нікого із третіх.
Все,
що
треба,
у
нас
є
в
самих.

©️

Ivelle Emberlin (Ivelle P.)

_

*Гудьболистий — авторський неологізм, утворений від застарілого гудьба (музика, гра на інструментах; протяжний гул, шум) та слова листок. Означає: сповнений мелодійного шелесту листя; такий, чиє листя під поривами вітру утворює власну музику.

*Всеньке — розмовна, експресивна форма займенника все, що надає вислову відтінку ніжності, щему або емоційної повноти. У контексті твору підкреслює цілісність образу попри внутрішнє спустошення.

*Нервоплетива — авторський неологізм, утворений від слів нерви та плетиво (мереживо, заплутані нитки; складна в'язь). Означає: химерне переплетення нервів, думок і почуттів; внутрішню тканину психологічної напруги.

*Альдегідний — пов'язаний з альдегідами, класом органічних хімічних сполук. У парфумерії окремі альдегіди використовують для створення виразних, іноді воскових, мильних, пудрових або металевих ароматичних відтінків. У контексті твору — метафоричне означення холодного, штучного, пронизливого серпанку, що огортає рани.

*Звіролиста — авторський неологізм, утворений від слів звіриний та листок. Означає: дикий, хижий, неприборканий; такий, що поєднує рослинну природу зі звіриною. У контексті твору характеризує і зовнішній образ, і внутрішній устрій Веспери.

#поезія
#Ivelle_P.
(тґк автора)