"Битися не можна відступити" та моя думка, яку ніхто не питав...Не пам'ятаю яким чином я придбав цю книгу. Одного дня мені прийшло повідомлення на "Нову Пошту", що мені посилка. Я здивувався, бо нічого не замовляв. Але цікавість поборола, тож я пішов у відділення.На моє здивування там була ця книга, ще й з автографом автора Павел Белянский 🙏Можливо хтось мені подарував, а можливо я просто її давно замовив, довго чекав і забув. Не знаю. Але я зрадів, бо люблю книги 🥰Потім вона довго лежала в мене на тумбочці перша на черзі після книги, шо я ніяк не міг дочитати авторства Забужко, дай їй Боже... Крч, не витримав я графоманію Оксани в перемішку з тим, як її героїнкяні займались сексом у самих неочікуваних місцях на сторінках цього "шедевру", відклав у бік та відкрив цю "Битись не можна відступити".Книга з перших своїх рядків погрузила мене в атмосферу 2022 року. Всплили всі ті відчуття, згадались думки, запахи, звуки, теми розмов, настрої.Потім автор переніс мене до перших добровольців, що вибудувались в черги до ТЦК. А потім і безпосередньо в бліндажі, окопи, фронт та військовий побут. Мені здалося, що я зміг прожити описані моменти кожного з героїв цих мемуарів. Місцями я сміявся разом з ними, а місцями відчував їх біл на стільки сильно, що доводилось переривати читання, та трішки переводити дух.Дякую вам Павло за цю книгу, а також за те, що ви і ваші побратими зробили для всіх нас. Рекомендую книгу "Битися не можна відступити" до читання. Це той сучасний твір, що повинен стати спадком для наступного покоління.