Navíщo | А ви знаєте, що таке Мед мінних полів?Я дізналася про нього, слухаючи ...

А ви знаєте, що таке Мед мінних полів?Я дізналася про нього, слухаючи лекцію Олександра Філоненко.Є поля, які після деокупації не можна обробляти.Земля там жива — але небезпечна.У ній ще лежить смерть, і людина не може торкнутися її без ризику.І тоді замість чекати, коли все знову стане «як раніше»,навколо цих полів розгортають - пасіки!!!!Бджоли "ходять" туди, куди людині поки що не можна.Збирають мед з дикого різнотрав’я —з того, що виросло саме.Без оранки. Без контролю.З життя, яке проростає попри.Цей мед має назву, від якої стискається горло —Мед мінних полів.У ній немає прикрас.Є правда нашого часу.Для мене цепро неймовірну красу творчого пристосування до реальності.Про те, що не все можна «очистити» одразу —ані землю, ані пам’ять, ані внутрішні ландшафти.Але навіть у небезпечному просторіможе з’явитися форма контакту, яка не зраджує життя.Філоненко багато говорить про красу —ту, яка зникла з мови, з розмов, з нашого способу дивитися на світ.І про те, що її не просто можна —її життєво необхідно повертати в дискурс і в життя.Не як втечу від болю,а як спосіб витримати правду і не закам’яніти.І мені здається, цей мед — саме про це.Краса, народжена поруч зі смертю.Не стерильна, не солодка «як раніше»,а складна, гірко-квіткова, справжня.Ми всі зараз трохи як ті бджоли.Живемо серед мінних полів — зовнішніх і внутрішніх.Вчимося обходити небезпечне.Збираємо сенс з того, що проросло попри.І, можливо, саме так сьогодні виглядає етика життя?не відвертатися від зруйнованого,але знаходити спосібдати народитися тому, що може жити.І називати це красою.