Котаро Ісака — КоникЖанр: Кримінал, ТрилерВидавництво: @Book_ChefТой випадок, коли навіть вбивцям починаєш співчувати. Ісака створює світи, в яких немає позитивних персонажів, проте за кожного хвилюєшся, ніби від нього залежить фінал історії. І, в принципі, десь з цього, напевно, правда😅Історія нам розповідає про Сузукі, який після втрати дружини вирішує залучитися до кримінального товариства «Фройляйн», в надії знайти вбивцю — Тарахарі — сина головного цієї мафії. Чи зможе Сузукі добратися і втілити свою помсту? ВраженняКотаро Ісака, як завжди, мене захоплює прямо з перших же сторінок, через що світ перестає існувати поряд. Читається легко і зрозуміло, навіть попри те, що інколи назви районів, міст, імен можуть бути незвичними. Все ж таки це не Джони з Мері якісь😁Правда, і імена він використовує зрозумілі будь-якій аудиторії, а це вже говорить про далекоглядність автора. Ну і плюс дуже легко перекласти імена, коли в культурі майже на будь-яке імʼя є своє конкретне значення. Таким чином ми можемо побачити ключових персонажів: Сузукі, Кит, Цикада, Чорний і Жовтий тощо. Правда є і такі: Іваніші, Хійоко, Асагао (оце може бути спойлером для тих, хто ще не читав «Швидкісний Поїзд»🤭, але не такий прям важливий, якщошо)До речі, про «Швидкісний»: «Коник» — це в нас такий собі приквел до «Поїзду». Довго думав і намагався знайти хоч щось знайоме. Навіть пішов порівнювати змісти книжок, шоб хоч якісь знайомі обличчя та імена побачити. Не побачив. Поки не зустрівся з одним персонажем, якого я вже тут згадав. А хто це, вам вже доведеться виявити під час прочитання😉Мені дуже подобається, як Ісака упаковує історію. Кожен з негативних персонажів — нічосі — Негативний👀😅 І все одно дуже цікаво спостерігати за ними, тому що кожен з них все одно знаходиться достатньо в небезпечних умовах. І до кінця не знаєш хто як вирулить з тієї чи іншої ситуації. І чи вийде взагалі живим.Цікавий погляд автора на побудування світу, в якому перебувають кілери. За його задумом, в цьому темному світі існують люди, які виконують конкретні задачі. Так, я розумію, що хтось вбиває пострілом, а хтось там може порізати чимось чи щось типу такого. У Ісака трішки інший підхід. Цікаво звідки він то всьо взяв. Чось мені здається, що то всьо не просто з башки взято. Так-от, існують конкретні «штовхачі» — це люди, яких замовляють, коли треба в прямому сенсі штовхнути людину в потрібний момент; існують актори, які створюють масовку для жертви, а вже виконавцем може бути хто завгодно; існують отруювачі (ну тут все зрозуміло); є люди, які займаються самогубствами — і це не просто, по типу зробити, шоб це так виглядало — вони напряму впливають психологічними методами на жертву таким чином, що вона приймає рішення покінчити життя самогубством; є люди, яких замовляють вирізати сімʼї — прям відморожені на всю голову, з низькими моральними принципами. Тобто на кожну задачу знайдеться свій кілер, який зробить роботу чисто, красіво і точно так, як того потребує замовник. Стрьомненько трошки😅 ВисновкиТвір не претендує на Пулітцера, проте це дуже якісна робота, яка сподобається фанату жанру. Це офігезні години динамічних і детальних сцен кримінального світу Японії. Я в захваті! Висновків для себе тут багато не зробиш, проте і не потрібно воно прям кожен раз. Можна ж просто читати заради задоволення, ю ноу😎✍️Так, оцінка може і не відповідає моєму захвату, але «5» я ставлю далеко не кожному твору. Емоцій я відчув під час прочитання багато, але це все одно як перегляд дуже класного кіно, проте не щось неймовірне, після якого ще можна годинами обговорювати сцени. Це для «релаксу». І цю оцінку вважаю достойною для кримінального жанру.🌟🌟🌟🌟⭐️ЛЕСИК — тут про книжки і не тільки