Буває такий період в житті, коли неприємності просто сиплються одна за одною?Наче тебе щось гальмує та хтось навмисне ставить палиці в колеса. І ти собі кажеш: мене зурочили! Або розшифровуєш це як знак, що тобі туди не треба йти.Мої останні 2 тижні - це купа таких знаків. Якби Всесвіт мав справжній голос, то він мабуть просто кричав у весь голос до мене!У день запуску важливого проєкту я впала зі сходів та підвернула ногу. Попереду була поїздка до Києва, розписана буквально по хвилинах, а я на милицях. Вже на місці зламалася машина. Перед виїздом взяла іншу, зламалася й та. На кордоні виникли проблеми зі страховкою. Застрягла ще на день.Років двадцять тому я б точно вирішила: це знаки зупинитись. Але я психолог і точно знаю - ніяких таємних знаків всесвіту немає. Це - самосаботаж.Самосаботаж - це коли одна частина тебе дуже хоче чогось, а інша боїться. Ця друга частина дуже творча та винахідлива. Вона не каже прямо «я боюся». Вона організовує зламані машини, хворе тіло, втому, заповнену із помилкою страховку яка викликає проблеми на кордоні.Я себе вже добре знаю. Ніколи не перестану говорити, як багато років тому мені пощастило потрапити до психотерапевта, зрозуміти себе та навчитись собі допомагати! Зі мною трапляється саботаж коли я йду у масштаб, підкорюю нову вершину. Важливо вчасно це побачити та не зупинитись у своїх прагненнях. А обійняти ту частину, яка боїться та підтримати її. Психіка не любить невідоме. І гальмує як вміє.Тому так важливо знати себе. Бачити свої страхи та сліпі зони. Розуміти, що відбувається насправді.У наступному пості розкажу як та чому «хороші дівчата» саботують себе. А на марафоні - що з цим робити❤️