Кілька епізодів, які яскраво ілюструють, наскільки загострився розкол між ультраортодоксальною громадою Ізраїлю та рештою населення країни.Сьогодні в Кнесеті просувають Основний закон, який проголошує вивчення Тори основоположною цінністю держави — тобто надає йому найвищий можливий юридичний статус. Паралельно обговорюється тимчасове розпорядження, яке на 90 днів заморожує арешти ухилянтів від призову. І це в той час, коли міністр оборони заявляє, що бойові дії на будь-якому з фронтів — зокрема й іранському — можуть відновитися будь-якої миті.Напередодні в Бней-Браку рабин Ар’є Язді публічно прокляв начальника Генерального штабу Еяля Заміра словами: «Нехай буде стерте його ім’я і пам’ять» — за те, що той покарав солдата, який порушив військову форму заради месіанського значка. На мітингу протесту проти арештів ухилянтів також заявили, що саме арешти харедім, які відмовляються служити, є причиною загибелі солдатів у Лівані: мовляв, якби ухилянтів не переслідували, духовний захист був би міцнішим. На тому ж заході натовп вигукував «зрадник» на адресу Ар’є Дері, лідера ШАС, який, на думку протестувальників, виявився недостатньо радикальним.Тим часом на засіданні комітету Кнесету депутат від «Ягадут га-Тора» Іцхак Піндрус, відповідаючи на запитання, чи повинна поліція стріляти по ногах протестувальників, які блокують дороги, з усмішкою сказав: «Звісно, почнемо з Наами Лазімі» — депутатки від опозиції.Прямий заклик до насильства щодо колеги по парламенту — у Кнесеті Держави Ізраїль у 2026 році.Усе це відбувається не саме по собі. Нетаньягу методично вибудовує коаліцію на принципі взаємних поступок: ультраортодокси отримують законодавчу недоторканність для ухилянтів від призову та державне фінансування для рабинів, які закликають не служити, — в обмін на політичну підтримку.Навіть якщо це суперечить інтересам національної безпеки та національної єдності держави, Нетаніягу це не зупиняє. Для нього діє простий принцип: після нас — хоч потоп.Підписатися: Леонід Нєвзлін