Леонід Нєвзлін

Після виборів до Державної думи, призначених на 20 вересня, у РФ може бути оголошена загальна мобілізація, заявив напередодні президент Чехії Петр Павел. За його словами, «зараз є вікно можливостей, щоб і надалі чинити тиск і дати Росії чіткий сигнал про готовність розпочати переговори».«Я переконаний, що ми маємо діяти максимально рішуче: дати Україні все необхідне для успішної оборони й водночас використати всі дипломатичні можливості, щоб переконати Росію, що в неї немає іншого вибору, окрім переговорів… Лише за столом переговорів вона може щось отримати, тоді як продовження війни принесе їй лише нові втрати», — сказав він.Загалом оцінка чеського лідера, генерала, який очолював Військовий комітет НАТО, заслуговує на серйозну увагу. Цілком імовірно, що, говорячи про можливість мобілізації в Росії, він спирається не лише на власну аналітику, а й на дані європейських спецслужб. Цей сценарій справді виглядає найімовірнішим варіантом подальшої ескалації з боку Москви.Інша річ, що дипломатичні методи потребують готовності Путіна до серйозних переговорів. Поки що він усіма доступними способами демонструє намір продовжувати війну. Навколокремлівські джерела вже пояснили світовим агентствам: посилення українських ударів нібито «зміцнило рішучість Путіна продовжувати бойові дії».Тому практичний сенс має насамперед друга частина заяви президента Чехії: Україні необхідно надати все необхідне для оборони. А ще краще — і для наступу.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Улюблена газета Дональда Трампа The New York Post повідомила, що Україна відмовилася від 28-пунктного проєкту «мирного плану», який активно обговорювався наприкінці минулого року, і тепер домагається більш вигідної угоди, оскільки ситуація на полі бою змінилася.За словами українських джерел видання, наразі не плануються ані саміт США–Україна–Росія, ані будь-які структуровані переговори щодо конкретної мирної угоди. У Києві також вважають, що Вашингтон тепер повною мірою усвідомлює несерйозність підходу Москви до переговорів, а головну увагу слід зосередити на нових інструментах тиску на Росію.У цьому контексті варто згадати, що передбачав той самий 28-пунктний план: від скорочення чисельності ЗСУ та внутрішньополітичних вимог до України, зокрема проведення виборів у визначені строки, до фактичного визнання США російського контролю над Кримом, Донецьком і Луганськом, а також виведення українських військ із неокупованої частини Донбасу.Обговорювалися й доволі дивні конструкції — наприклад, створення на не захопленій путінськими військами території «вільної економічної зони» та ледь не проведення референдуму в Україні. Усі ці ідеї відійшли у вічність ще в січні, на тлі терористичної кампанії Росії, покликаної влаштувати українцям «холодомор». Відверто кажучи, цей план цілком вписувався в путінську концепцію «колоніальної війни», яку в Москві називали «СВО». Останніми днями в Росії практично офіційно оголосили, що жодної «СВО» більше немає — є справжня війна. Війна, яка завдяки опору й успіхам захисників України прийшла до тих, хто роками спостерігав за нею лише по телевізору. Відповідно, і підхід до можливих переговорів тепер має бути зовсім іншим — значно справедливішим для України, ніж раніше.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Ситуація на російському ринку пального залишається напруженою, заявив віцепрем'єр РФ Олександр Новак.Криза в Росії, безумовно, виникла через пошкодження заводів і втрату частини виробничих потужностей. Але головне в забезпеченні постачань — це не лише виробництво, а й державні резерви та логістика.Саме логістика в цьому випадку є ключовим елементом. Вирішити питання з організацією постачань за рівня менеджменту «ЮКОСу» можна було б за тиждень. За рівня менеджменту Сєчіна — це місяць, який у них уже був.Чому вони цього не роблять і знущаються з людей, які стоять у чергах, щоб купити бензин за талонами? Все просто: у Сєчіна є власні цілі та інтереси, і всі вони зводяться до того, щоб використати кризу у своїх інтересах. І справа не лише в очікуванні, поки збанкрутують незалежні АЗС, щоб скупити їх за безцінь. Сєчін давно конфліктує з Новаком і використовує будь-яку можливість, щоб підставити його перед Путіним.Для Сєчіна зараз найважливіше — не подолати бензинову кризу, а усунути Новака завдяки цій кризі та просунути свою людину. Це неминуче в путінській Візантії. Тому налагодити постачання пального навряд чи вдасться, і криза лише поглиблюватиметься.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Вперше в історії держави Ізраїль уряд офіційно заявив, що не має наміру виконувати рішення Верховного суду. Міністри зв’язку Шломо Караї та юстиції Ярів Левін підписали заяву, в якій стверджується: суд «не має права нехтувати законом», а будь-яке рішення, «що суперечить закону, не буде визнане».Приводом став регулятор телерадіомовлення, який, згідно з рішенням суду, має продовжувати працювати, попри тиск з боку Караї. Уряд вирішив, що знає краще, адже регулювати медіа він має намір через своїх ставлеників, а не через незалежний орган.Президент Іцхак Герцог назвав це «червоною лінією, яку за жодних обставин не можна перетинати». Генеральна прокурорка Галі Бахарав-Міара заявила, що це рішення «підриває основи верховенства права в демократичній державі».Влада, яка сама вирішує, які судові рішення виконувати, а які — ні, вже не є владою правової держави. Ізраїль робить гігантський крок у цьому напрямку. І все це — напередодні виборів.Режим Нетаніягу, схоже, послідовно усуває все, що стоїть між ним і необмеженою владою.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Був «Лікуд», заснований на ідеях Жаботинського, був «Лікуд» Бегіна — партія з ідеологією, внутрішньо демократична, справжня опора ізраїльського правого табору. Партія, у якій такі люди, як Дан Мерідор, могли посідати чільне місце й відкрито говорити те, що думають. Праві ліберали — вони існували, і їхні погляди були близькі багатьом.Що залишилося від того «Лікуду» сьогодні, пояснювати не потрібно. Тепер це партія, де депутати фотографують свої бюлетені, щоб довести лояльність лідеру. Партія, яка голосує за звільнення ухилянтів від військової служби в обмін на політичну підтримку. Партія, у якій внутрішню конкуренцію давно замінила особиста відданість одній людині.Юлій Едельштейн довго залишався «останнім із могікан» — правим лібералом у «Лікуді», сподіваючись, що настане час, коли партія зможе повернутися на свій колишній шлях.Але біда не лише в тому, що «Лікуд» деградував. Біда в тому, що місце, яке він звільняє, ніяк не може посісти гідна альтернатива. Помірковані праві — найбажаніша й водночас найневловиміша сила в ізраїльській політиці. Опитування стабільно дають їм шість-вісім мандатів. Перед кожними виборами з’являється нова партія, яка претендує саме на представництво цього електорату. І майже щоразу історія закінчується однаково: у вирішальний момент помірковані праві обирають Нетаніягу.Так було з Гідеоном Сааром і його «Новою надією». Так було з Бені Ганцом.З Нафталі Беннетом історія була дещо іншою. Він був символом поміркованих правих — і втратив цей статус після того, як опоненти переконали його виборців, що союз з арабською партією та з Лапідом є зрадою.Проблема поміркованих правих не у відсутності виборців. Проблема в тому, що ці виборці раз за разом опиняються перед одним і тим самим вибором: підтримати коаліцію проти Нетаніягу чи залишитися вірними правому табору. І раз за разом обирають друге. Тому що неприязнь до «лівих» і до арабських партій зрештою виявляється сильнішою за неприязнь до Нетаніягу — запитайте Беннета.Поки це так, правий табір залишатиметься заручником однієї людини. Просто тому, що альтернатива так і не наважилася стати справжньою альтернативою.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Керівник Пентагону Піт Гегсет минулого місяця збирався вирушити до Брюсселя і на зустрічі з вищим військовим керівництвом НАТО оголосити, що США готують додаткове скорочення своєї військової присутності в Європі. Йшлося про заходи, які виходили б далеко за межі вже скасованого перекидання бронетанкової бригади до Польщі та раніше здійсненого виведення піхотної бригади з Румунії, пише The Wall Street Journal.Однак пропозицію Гегсета відхилили після того, як із нею ознайомилися Марко Рубіо та інші високопосадовці адміністрації Дональда Трампа. У підсумку глава Пентагону обмежився заявою про те, що США проведуть перегляд своєї військової дислокації в Європі, який може тривати до шести місяців.Наступного тижня має відбутися саміт НАТО за участю Трампа. Очікується, що чисельність американських військ у Європі та витрати союзників на оборону стануть одними з ключових тем зустрічі. В Альянсі сподіваються, що саміт в Анкарі продемонструє єдність зі США та підтримку України. Водночас існують серйозні побоювання, що розбіжності між Вашингтоном і союзниками затьмарять основний порядок денний.Тим часом Трамп продовжує критикувати союзників по НАТО, заявляючи, що США витрачають на Альянс більше, ніж будь-яка інша країна, практично нічого не отримуючи натомість. Вашингтон вимагає, щоб Європа взяла на себе основну відповідальність за власну оборону.Якщо американці погрожують скоротити свою військову присутність на континенті — їм варто вірити. І починати платити за власну безпеку. Цього разу, схоже, «перечекати й пересидіти» вже не вийде.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Кнесет вчора все ж проголосував за ухвалення в першому читанні Основного закону, який проголошує вивчення Тори однією з основоположних цінностей Держави Ізраїль.Це глибоко антисіоністський закон, який уряд Нетаніягу намагається закріпити на конституційному рівні. Його мета — остаточно звільнити студентів єшив від військової служби та захистити ухилянтів від кримінального переслідування, обійшовши рішення Верховного суду 2024 року, який визнав такі пільги незаконними.Подумайте: поки наші солдати воюють у Лівані та Газі, поки зберігається іранська загроза, а армія відчуває гостру нестачу людей, Кнесет конституційно закріплює право однієї частини суспільства не нести тягар, який несуть усі інші. Особливо показово, що голосування відбулося напередодні тисячного дня від 7 жовтня 2023 року.Законопроєкт було ухвалено в авральному режимі — після трьох марафонських засідань за один тиждень. Юридичні радники Кнесету та Генеральна прокуратура виступили проти, назвавши і зміст закону, і процедуру його ухвалення глибоко хибними. Четверо депутатів від коаліції — у яких ще не атрофувалася совість — проголосували проти.Але саме цього вимагали ультраортодоксальні партії, які в обмін підтримають коаліцію Нетаніягу та її не менш руйнівні ініціативи, зокрема створення політичної комісії з розслідування трагедії 7 жовтня. Комісії, яка дозволить Нетаніягу уникнути відповідальності.Заради цього він готовий підірвати самі основи Держави Ізраїль.Підписатися: Леонід Нєвзлін

За даними The Wall Street Journal, Дональд Трамп вирішив не відновлювати масштабну військову кампанію проти Ірану і не заперечує, якщо переговори вийдуть за межі серпневого дедлайну. Його влаштовують разові удари за потреби, а погрози «повністю знищити» Іран залишаються у дописах в Truth Social.Іран зробив висновки.У Досі тривають технічні переговори — через посередників, без прямого контакту сторін. Головне питання — Ормузька протока. Іран відкрито наполягає на міжнародному визнанні свого контролю над нею та права стягувати збори із суден, що проходять через протоку. Меморандум прямо забороняє це протягом 60 днів. Але на 61-й день Іран має намір це змінити — і не вважає за потрібне це приховувати.А можливо, і раніше. Рух через протоку відновився лише частково, але, за словами аналітиків, залишається «непередбачуваним і непрозорим». Іранське державне телебачення повідомило, що іноземне судно сіло на мілину, відхилившись від «затвердженого маршруту». Тепер маршрути затверджує Іран.Реальний підсумок війни: режим, який втратив верховного лідера, більшу частину ППО та військово-морського флоту, вважає себе переможцем. Тому що переможця визначають не втрати, а готовність йти до кінця. У Ірану ця готовність була. У Вашингтона — ні.Погрози Трампа перестали працювати в той момент, коли Тегеран зрозумів: червоні лінії спочатку малюють, а потім стирають. Тепер Іран просто веде переговори у власному темпі, на власних умовах, не надто переймаючись дедлайнами. А Вашингтону залишається видавати сам факт переговорів за своє велике досягнення.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Кілька епізодів, які яскраво ілюструють, наскільки загострився розкол між ультраортодоксальною громадою Ізраїлю та рештою населення країни.Сьогодні в Кнесеті просувають Основний закон, який проголошує вивчення Тори основоположною цінністю держави — тобто надає йому найвищий можливий юридичний статус. Паралельно обговорюється тимчасове розпорядження, яке на 90 днів заморожує арешти ухилянтів від призову. І це в той час, коли міністр оборони заявляє, що бойові дії на будь-якому з фронтів — зокрема й іранському — можуть відновитися будь-якої миті.Напередодні в Бней-Браку рабин Ар’є Язді публічно прокляв начальника Генерального штабу Еяля Заміра словами: «Нехай буде стерте його ім’я і пам’ять» — за те, що той покарав солдата, який порушив військову форму заради месіанського значка. На мітингу протесту проти арештів ухилянтів також заявили, що саме арешти харедім, які відмовляються служити, є причиною загибелі солдатів у Лівані: мовляв, якби ухилянтів не переслідували, духовний захист був би міцнішим. На тому ж заході натовп вигукував «зрадник» на адресу Ар’є Дері, лідера ШАС, який, на думку протестувальників, виявився недостатньо радикальним.Тим часом на засіданні комітету Кнесету депутат від «Ягадут га-Тора» Іцхак Піндрус, відповідаючи на запитання, чи повинна поліція стріляти по ногах протестувальників, які блокують дороги, з усмішкою сказав: «Звісно, почнемо з Наами Лазімі» — депутатки від опозиції.Прямий заклик до насильства щодо колеги по парламенту — у Кнесеті Держави Ізраїль у 2026 році.Усе це відбувається не саме по собі. Нетаньягу методично вибудовує коаліцію на принципі взаємних поступок: ультраортодокси отримують законодавчу недоторканність для ухилянтів від призову та державне фінансування для рабинів, які закликають не служити, — в обмін на політичну підтримку.Навіть якщо це суперечить інтересам національної безпеки та національної єдності держави, Нетаніягу це не зупиняє. Для нього діє простий принцип: після нас — хоч потоп.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Армійська розвідка доповіла начальнику Генерального штабу Еялю Заміру, що ХАМАС активно готується до нової війни: щомісяця виробляє сотні вибухових пристроїв і протитанкових ракет, вербує нових бойовиків, відновив підготовку елітного підрозділу «Нухба» — того самого, який здійснив різанину 7 жовтня. Відновлює тунелі по всьому сектору. Контрабандою завозить безпілотники із Синаю.«ХАМАС сильний на місцях, ніхто не становить для нього загрози, і організація не має наміру відмовлятися від контролю над Газою», — саме так офіцери розвідки сформулювали ситуацію для начальника Генерального штабу.Очевидно, що на півночі — те саме. «Хізбалла» відновлюється під прикриттям крихкого ліванського перемир'я. Іран, попри втрати у війні, переозброює своїх проксі та й сам готується до нової війни. Пауза у війні використовується для перегрупування.Позиція ЦАХАЛу — відновити операції. Позиція Вашингтона — не зараз. Трамп хоче зберегти рамкову угоду з Іраном, Раду миру, ініціативи з відновлення та свою репутацію миротворця.Але доки рішення щодо безпеки Ізраїлю ухвалюються у Вашингтоні, а не в Єрусалимі, ми ближче до ситуації 6 жовтня, ніж до нового Близького Сходу, про який постійно говорять у Білому домі.Підписатися: Леонід Нєвзлін