Трамп попередив учора: Іран «надто довго тягне» з дипломатією. Вночі CENTCOM завдав нових ударів — по системах спостереження, зв’язку та ППО по всьому Ірану. Міністр оборони Піт Гегсет пояснив логіку: удари «зміцнюють дипломатичні позиції» США. Тиск змусить Тегеран домовлятися.Можливо. Але Іран уже відповів ударами по американських базах у Кувейті та Бахрейні. І продовжує вимагати максималістських умов за столом переговорів.Питання не в тому, чи правильна логіка «удари допомагають дипломатії». Питання в тому, чи готовий Трамп йти до кінця, якщо дипломатія знову зайде в глухий кут (а вона вже зайшла). Чи йому знову завадять Конгрес, який вимагає припинення війни, фондовий ринок, що нервово реагує на кожну ескалацію, і чемпіонат світу з футболу, який США приймають цього літа й який потребує бодай видимості стабільності в регіоні.Іран усе це чудово зчитує. І діє відповідно — тягне час, атакує потроху, перевіряє межі допустимого. Поки ціна тиску для Трампа залишається вищою за ціну поступок, режим продовжуватиме діяти саме так.Підписатися: Леонід Нєвзлін