Три дні ультиматуму Трампа майже минули, а з боку ХАМАСу й досі немає відповіді. Із вищих ешелонів угруповання — ані слова, лише незначні відгуки від середньої ланки, на чию думку тепер мало хто зважає. Тим часом тиск зростає: посередники — Катар, Єгипет і навіть Туреччина — наполегливо умовляють погодитися на американський план припинення вогню та обміну. Особливо показова тут роль Анкари: Ердоган не раз заявляв, що не вважає ХАМАС терористами. Сигнал очевидний: «Погоджуйтесь на угоду зараз, інакше ми вже не допоможемо».Що далі? Якщо ХАМАС продовжить тягнути час, світ нарешті побачить, наскільки далеко готовий зайти Трамп. У своїй заяві він чітко дав зрозуміти: угрупованню відведено три–чотири дні, після чого, якщо відповіді не буде, Ізраїлю гарантована «повна підтримка» будь-яких дій, які той вважатиме за потрібне. Це не лише політичне «зелене світло», а й конкретні пакети озброєнь, включно з гелікоптерами Apache та бронетехнікою на мільярди, уже винесені на затвердження. Для Ізраїлю це фактично розв’язані руки: армія зможе продовжити жорсткі операції в Газі, навіть якщо це ставить заручників під загрозу — саме про це давно попереджають опозиція та родини полонених.Глобальна реакція навряд чи здивує: союзники знову закликатимуть до «стриманості», але американська позиція вже давно гранично зрозуміла — залишилося лише перевірити, чи підкріплена вона ділом, а не лише словом. У регіоні ж посередники, швидше за все, волітимуть, аби остаточне рішення ухвалив ХАМАС, переклавши відповідальність на нього. Найближчі два дні покажуть, чи готове керівництво угруповання вибратися з кута, в який його загнали.Підписатися: Леонід Нєвзлін