Все частіше чую від людей, що хочеться нічого не робити, ні з ким не зустрічатися, а тільки сидіти вдома, зберігаючи сили. І навіть весна не зворушує з цієї точки. Я всіма руками за усамітнення. Але ж…Але все частіше, в себе знаходжу ознаки саме такої аутизації, коли будь яке спілкування надто гучно, надто близько, надто…Відчуваю, що іноді потрібно просто за волосся витягувати себе з дому, в люди. Бо інакше - це шлях до соціофобії чи навіть мізантропії. Ми неодноразово говорили з колегами, що йде нова ера терапії де саме спілкування в колі людей буде найбільш цілющим. І лікування небажання спілкуватися - як би то не здавалося дивним - це якісне спілкування. Задача психолога - створити простір та атмосферу. Це можуть бути клуби, групи, практичні семінари або арт-терапія.Чим далі тим більше я відчуваю, що Екзистенційну Школу у 23-му році я створила власне заради цього. Щоб в нас було заради чого збиратися разом, говорити про себе та життя, вчитися знаходити в цьому абсурді особисті сенси, проживати не засуджуючи себе і інших, приймати інаковість та різноманітність всього. Але і суттєва складова - ми обовʼязково щось вивчаємо, досліджуємо, дізнаємося. Ми вивчаємо найцікавіші філософські ідеї, вникаємо у суть екзистенціалізму, читаємо неймовірно круту терапевтичну літературу та дивимося кіно. І заодно так отримуємо психологічну допомогу.З вересня стартує новий рік у нашій школі. Для всіх, хто з нуля - буде курс «введення в екзистенційну перспективу». Він триватиме три місяці в зручний час в двох форматах - онлайн та Київ. Для тих, хто вже в школі - в нас попереду рік присвячений темі ДІАЛОГУ та ризику говорити та чути. Думаєте це легко? Та ні. Думаєте просто? Та ну. І чого тільки не буде. Згодом напишу. Теж Київ та онлайн. Для тих, хто вперше 👶🏼- спочатку введення далі нумо разом 🤓