Lelyk Anna

Ювілей. Бабусі 90🎂Два дні у бабусі в селі і я з вірою в життя повертаюся до життя (вибачте за тавтологію, але так і є, бо їхала в село нежива геть). Бабуся мені досталася разом з чоловіком. Це бабуся Саші. З першої зустрічі я відчула, що якщо в мене на землі є двійник то це вона. Схожі смаки, погляди, звички. Через це Саша називає мене «бабуся».До бабусі приходить подружка Маруся. Дарить їй цукерки і конвертик. Там величезна як для них сума в пʼятсот гривень. Бабуся:- що ти оце придумала, нащо ти принесла?Маруся:- щоб коли мені через три роки буде девʼяноста ти мені те саме подарувала. Готуємося сідати за стіл.Маруся: - ой, я їсти не буду нічого, бо я вдома зуби забула Бабуся:- швидко біжи додому за зубами, як це не будеш - а шашлик хто їсти буде?Під час святкування почалася злива. Така гучна, страшна з дощем стіною. Але ж як було добре. Ви були спекотним літом під час зливи в селі? То ви знаєте про що я. Бабусі бажали прожити до ста. А потім ще до ста десяти. Бабуся посміхалася. І хтось сказав то й можна і ще стільки. Бабуся сердито:- нащо ти мені таке бажаєш? Собі таке бажай. Мені не треба. Виявляється що сто десять то добре. А от сто вісімдесят ні. На слідуючий деньЯ:- бабуся, який серіал зараз дивитеся? Бабуся: «обручку»А далі майже годину я слухаю неймовірну філософську розповідь. Вагітна дружина, а він сволота пішов до коханки. А та теж вагітна. І ось в один день народилися дівчатка. Але коханка від пологів померла. І от Аня, то від дружини, вона була така вже добра, розумна, а Яна, та що від коханки та паскудна була, геть дурна. А потім вони в аварію попали і Яна сказала, що тепер вона Аня, але ж вона паскудна. (Ви ще слідкуєте за подіями?)Так от, далі ще різні кульбіти долі і ось бабуся зупиняється. - ну, а далі? То вже завтра буду дивитися, що там далі. А я сиджу і думаю, привіт Геракліт. Ось тобі і протилежності, ось тобі і воно: Аня-Яна. Нажаль бабуся вже важко ходить. Ходить важко, але думає швидко. Багато жартує та сміється і не дає ніяких порад. Любить смачно поїсти і випити холодне фраголіно. А ще бабуся любить нас міцно.Додаю трошки фото 👇🏼

Буде відверто - можу собі дозволити, бо у екзистенційній школі випускні пройшли. Цей рік в екзистенційній школі був для мене настільки важкий, що не знаю як дотягнула до кінця.І сумніви оці - а що то за школа така дивна? Що ти взагалі собі думала як створювала її? Яка її мета? Заради чого ти збираєш людей?Не хотіла, щоб цей стан передався учасникам, тому перед зустріччю приймала холодний душ (іноді просто варіантів з гарячим не було - згадаємо нашу зиму) і морально теж обливала себе холодною водою реальності. А реальність така - люди прийшли. Увага і час людей безцінні. Полювання на ці чесноти жорстке. Чи маю я моральне право відвернутися? Робила крок, зʼявлялися сили. І уходила з кожної зустрічі з натхненням продовжувати. Натхнення вистачало на кілька днів. А потім знов по колу - праця Сізіфа - але ж памʼятаєте, Камю наполягає, що Сізіф щасливий. Тепер вірю. Дива відбувалися постійно. Стільки допомоги учасників один одному у найважчі моменти життя (а їх у нас ого-го скільки). Біль розділений зменшувався. А радість розділена - примножувалася. Я вдячна кожному учаснику за бажання жити глибше та ширше. І навіть вище. Вдячна тим, хто не дійшов до кінця - це кожного разу гостро мене торкалося, але й змушувало шукати сили котити той камінь угору. З практичного. Розбиралися з екзистенціалізмом, абсурдом, філософією часу. Від Фалеса Мілетського до сучасних філософів. Цілком практично. Одразу впроваджуючи у життя.Вчилися дивитися та бачити, хотіти зрозуміти, слухати та чути, розширятися на світ іншого, вилазити зі своєї печери Платона. Вчилися Любити.Коли питають чому школа триває девʼять місяців - найкраща відповідь - наш маленький Олексійко - син нашої неймовірної Нати, без якої важко уявити школу. Кому відгукується - вже стартував набір на наступний рік. Буде Київ та онлайн. Тема невичерпна - Діалог, ризик дивитися у вічі та бути побаченим, почутим. Від перших людей, потім через Сократа і так потихеньку до Мартина Бубера і наших днів, де діалог майже відсутній і повністю змінив свою форму. Програма неймовірно цікава. Місць прям дуже обмежено.

Поки Хьюго у бабусі дивиться про своїх родичів, я підготувала список фільмів від яких особисто мені стає краще. Нагадаю - краще то не завжди легше. Але тут і такі від яких легше і краще «Сто років самотності»Серіал-екранізація геніального роману у жанрі магічного реалізму. Метафізика, мудрість і буття як воно є. «Я не залізна»2025, США Фільм що лікує від бажання бути всесильною та незламною«Про нескінченність»2019Це база. Якщо ви хочете доторкнутися до феноменології але не можете поки що осилити Гуссерля - то ось вам фільм. «Благодать» 2025Це Соррентіно а отже значить шедевр. «Кому належать наші дні?»Хочете екзистенціалізм як він є? Цей фільм він і є. «Хліб щастя»2012Фільм що був на нашому новорічному кіноклубі в цьому році. Бо нам потрібен був серотонін в чистому вигляді. «Ти космос»Ми з Сашею дивимося його у кіно. Саша лише на кілька днів був тоді вдома. Фільм що ясно каже що досить лікувати невиліковну самотність. Як тільки приймеш її то зʼявиться той з ким можна у вояж. «Ночі Кабірії»1957Геніальна класика Лікування від ілюзій Чули про стрибок віри? Це кіно про нього. «Щасливий Лазар»2018Детокс що чистить від зайвого та бруду. Але ж очищення процес непростий. «Три кольори: синій»1993Це коли хочеться плакати, але сліз немає. Після фільму катарсис та заспокоєння. Ще буде частина друга. І може й третя. Бо навіть під атаками та без світла і тепла взимку, я намагалася дивитися кіно. Бо воно мене лікує. А ще - підтримайте будь ласка наш з Сашею проєкт в інстаграм @lelekacinema Зараз ми не можемо дивитися кіно разом, а Саша взагалі не має такої можливості. Але скільки фільмів ще в нас попереду 💕26 липня у Києві довгоочікуваний кіноклубПро цей фільм, що буде на кіноклубі теж згодом напишу.На кіноклуб запис як завжди у Наталки +380 98 311 1152Місця швидко тануть )

Дівчата, зараз виключно до вас У Києві 5 липня наш літній жіночий клуб На нашому клубі ми продовжуємо розбирати різні жіночі архетипи через грецьку міфологію і нарешті дійшли до тої самої - втілення любові, насолоди, еротизму та жіночності - АфродітаАле коли мова йде про архетипи не все так просто. Бо разом з відкриттям впливу цього архетипу на нас, ми маємо зустрітися з…- Тим як ми реагуємо на вікові зміни - як ми відносимося до нашої зовнішності, як ми презентуємо себе через одяг, стиль, тп- чи вміємо подобатися? Чоловікам, жінкам, собі? - архетип Афродіти це та хто багато разів травмується через невдалі звʼязки, наївність або навпаки через бажання володіти попри все. - вона та що конкурує з сестрами, невісткою або навіть з доньками за право бути «найголовнішою жінкою» та найкрасивішою. Коротше, дуже неоднозначний архетип. В нас ще є кілька вільних місць Київ5 липня 12-17:00 А я незабаром повернулася до вас з датами жіночого клубу онлайн Напишіть будь ласка кому актуальний жіночий клуб ОНЛАЙН А також записуйтеся , хто хоче бути у КиєвіПовторень не буде 🤓 -

Всім привіт і доброго ранку 💫Курс «Введення у екзистенційну перспективу» Цей курс для тих хто - знає, що таке екзистенціалізм та хоче поглибити свої знання. - взагалі не знає що це, але слово «екзистенційне» приваблює та зацікавлює. - вперше чує це слово і не вміє його промовляти. Що ми дізнаємося за ці три місяця. - Що таке Екзистенціалізм і чому зараз він є актуальним як ніколи - «Що? Де? Коли?» Витоки та історіяВід перших філософів до екзистенціалістів сучасників- «Платонова печера» - повірити, що світ завжди ширше нашого уявлення про нього. Досліджуємо «печеру» своїх упереджень, цінностей, світоглядів. А що якщо ризикнути покинути «печеру»? Курс «введення» це як оглядова екскурсія величезним містом. Треба мати загальну уяву, перш ніж подорожувати улюбленими місцями. Всі три місяці у нас - Практичні, творчі завдання - абсолютний експромт та екзистенція+ фільмотерапія (кіноклуб) по темі Після курсу «введення» ви можете долучитися до будь яких семінарів/груп/лекцій в нашій школі У КИЄВІ або ОНЛАЙН Але зверніть увагу що курс «введення» тільки онлайн Кількість місць обмеженоЗустрічаємося з жовтня по січеньОНЛАЙН Щосереди 18:30-20:30(12 зустрічей) Запис у Наталки +380 98 311 1152(Всі месенджери)

Поки діти захищені від школи йдуть на канікули, дорослі діти готуються до навчання Старт у жовтні проте запис вже зараз. Екзистенційна школаЯк у нас все побудовано Фундамент Школи Все починається з курсу «введення у Екзистенційну перспективу» Курс триває три місяці ОНЛАЙН Щосереди 18:30-20:00З вересня по грудень (12 зустрічей)Цей тримісячний курс є обовʼязковим для бажаючих приєднатися до нас. Він вводить у самісіньке серце екзистенціалізму, знайомить з ним від самих витоків до сучасності. Мінімум абстракцій та теорії.Практичні, творчі завдання, фільмотерапія, розбір теорії буквально на «пальцях» та прикладах з повсякденного життя. А ще гумор, анекдоти та кумедні історії з життя екзистенціалістів. Сартр би зацінив. Ми разом відкриємо двері у світ абсурду та тривоги, тобто у світ як він є. Після курсу «введення» обирайте зручний для вас формат відвідувань Школа існує в двох варіантах:КИЇВ зручна, затишна локація на Подолі Двічі на місяць по суботах (з січня по червень)12:00-17:00ОНЛАЙН Щосереди 18:30-20:00Платформа Zoom (З січня по червень)Після курсу «введення» ви отримаєте доступ до будь яких зустрічей Школи. Ви можете відвідувати школу щороку (бо кожного року в нас нове), робити перерви, обрати свій зручний ритм відвідування. Також ви зможете брати участь у окремих семінарах, кіноклубах, лекціях, групах, заходах та подіях. Набір на курс«Введення в екзистенційну перспективу» розпочато. Кількість місць обмежено Курс відбувається лише один раз на рікТож встигнете записатися. Кожного року ми маємо1 бюджетне місце 4 місця з можливістю оплати 50%Напишіть нам і ми розглянемо можливість закріпити це місце для вас. Якщо знаєте кому порекомендувати - моя вдячність 💓

Привіт Я хочу нагадати що вже у цей вівторок 19.05 відбудеться відкрита бесіда ОНЛАЙН(18:30-20:00)Назва теми народилася сама собою під час зустрічі в нашій екзистенційні школі. Одна з учасниць казала, що читала книгу де на початку автор обіцяє, що після прочитання кожен зрозуміє що робити із своїм життям 🫣Яку думаєте, чи отримала таку інструкцію ця учасниця? Отже бесіда для всіх бажаючих: «Інструкцію до життя не дали. Що робити з цією свободою?»Кому ця тема є актуальною приходьте. Зустріч безкоштовна Очікується формат живої бесіди. Напишіть буд ласка в коментарях Що таке свобода? Як ви її відчуваєте ?Чи можлива свобода у наші часи? Не забудьте зареєструватися на зустріч. https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeW5s6NEhEHiw7SoQjETfbvP4z3eGEGRcdJmn3tYcDjZQdhHg/viewformP.s. Також ви зможете задати питання про нашу Екзистенційну Школу - яка є місцем відпочинку від нашого буремного життя. А окрім відпочинку ми ще читаємо, дізнаємося нове та цікаве, дивимося фільми, говоримо про буття і навіть трохи лікуємося один об одного.

Друзі, щиро дякую за кожне запитання «як ви?», «чим допомогти?»Ми з Хьюжиком тримаємося. Він трохи в стресі, але поки що відволікаю його іграми та смаколиками, обходимося без ліків. Вчора спілкувалася з жінкою з сусіднього дому до якої власне завітала та ракета (її частина). І всі ті слова від яких ще більше тривоги: «дивом», «випадково», «передчуття»…Дім іншої жінки, яка два роки тому втратила на війні чоловіка - зруйновано вщент. Але «дивом» та «випадково» вона, син та дві собаки живі. Правда одну шукали усім селом добу. Я думаю про те скільки людина може вмістити болю та горя? Мабуть нескінченно. І ота ілюзія ненависна мені про незламність. Вже від самого слова верне. Для мене воно стало синонімом «тримайся» або «соберись тряпка». Якщо що - як бути не знаю. В школі мене вчили про війну у минулому часі. І ніхто не готував жити у війні. Але питання «як ти?» - я б вписала в усі підручники світу. На фото дім після прильоту та вже ввечері того ж дня. Щира подяка усім хто працювавВ нас вже є газ і світло🔆

У кожного хто живе в Україні є ось це «сьогодні була найжахливіша ніч». Сьогодні була така в нас Кілька прильотів - у двір, сусідній дім, в приватний будинок (його більш немає). У сусідів немає вікон. А в хаті повно шрапнелі.В нас дивом все ніби ціле. В той час коли треба молитися та переосмислювати життя, я сиджу у чатіках з близькими. В момент прильоту пишу своїм - прильот у сусідній дім, зовсім поряд. А у відповідь «зараз усі дома сусідні» Так і є. Думаю про наших вуличних собак. Дивилася на все це ніби їх очима. І подумала що може тому собаки не говорять мовою людей.Бачила вранці дівчинку с татом.Погляд в якому все: страх, біль, відчай, безпорадність. Вона стискала татову руку але мабуть вже й вона знає - тато тут безсилий. Пішла гуляти з Хьюг бо в нього від страху - потреба скинути баласт. Все палає, димить, Хьюго робить кучку, я достаю пакетик і прибираю 💩. Думаю собі - що ми там так довго у нашій екзистенційній школі вивчали абсурд коли ось він - летять ракети а я з пакетиком з 💩. Бузок квітне так красиво, налякані птахи співають як можуть, жіночки метуть вулицю, я з переляку купую цілий кілограм полуниці. Вдома немає світла, води та газу. Скільки не гуляли наших вуличних собак не зустріли. Але сподіваюся вони десь переховуються. В фото буде одна з наших вуличних - така собі Груня цариця всіх собак. Ну і далі все ясно.

Сьогодні день матеріДля мене це можливість ще раз передивитися і усвідомити що ж це таке - бути мамою. Ділюся з вами Якщо любите цю фразу «дякую, дитинко, що обрав (обрала) нас» то любіть і її відповідь «я не просив/просила мене народжувати». Обидві фрази гидка маніпуляція.Перша - кидає мʼяч відповідальності дитині «дякую що обрав нас» (ну камон, хто має таку опцію обирати? І ви реально думаєте що вас обрали?)Друга - мʼяч у відповідь (бо ніхто не може попросити чи відмовитися від свого народження, хоч там як). 1:1Отже, друзі. Як сказав геній - ми вкинуті у світ. Ніхто не обирає де і коли народитися. І ті, хто народили - навіть, якщо ви з точністю до хвилини знаєте момент зачаття - ви не так вже багато контролюєте. Ваша дитина то не ваш проєкт, хоч що не робить. Ми всі один одному випадковість (додайте слово «екзистенційна» випадковість і все стає ніби не так погано). І зробимо ми це даром чи прокляттям - то вже справа кожного. Кажу Маші- от тебе зараз хтось вчить бути мамою? - Ні- Так от ніхто нікого не вчить. Неможливо. І мама народжується разом із дитинкою при пологах. Одні пологи - дві нових людини. І вік жінки як мами той самий, що у дитини. Вона не знає, що робити, але вчиться бути мамою так само як малюк вчиться тримати голову та ходити. Тому треба забити на те, що таке бути «хорошою» мамою і вчитися разом із дитиною бути щасливою. Ясно?- Ясно. - З тебе пʼять сот гривень. - 👀- Жартую. Я шкодую тільки про те, що коли народилися діти, я погано вміла бути щасливою. Але дуже прагнула, вчилася. Вчуся. З перемінним успіхом. Але ж…Щастя нам усім, і нехай ніхто не піде без нього.