Lelyk Anna | Всім привіт Сьогодні хочу про мрію, ванну та Вовіка Тут таке діло. Про...

Всім привіт Сьогодні хочу про мрію, ванну та Вовіка Тут таке діло. Про ванну хочу розказати. У 2019 я була в Аргентині на всесвітньому конгресі по екзистенційній терапії. Залишилася там ще днів на десять. Зняли маленьку квартиру у центрі Буенос-Айреса. На балконі квартири просто неба ванна. Ніяких загорож. У квартирі був ще душ. І ось ця ванна на четвертому з пʼяти поверхів старого будинку в мегаполісі. Я про неї усі ці роки постійно думаю. А вчора на прийомі. Вона каже:- не мрію, бо нащо витрачати час на те, чого не буде? А ще це боляче - мріяти і знати, що цього не буде. Плаче. Часто буває: про мрії дитинства з радістю. А потім «більше не мрію» і сльози.В дитинстві я мріяла стати стюардесою та космонавткою. Мрія та мені досі дає радість і силу. А ще я мріяла про німецьку ляльку. Кажуть, що зараз люди не вміють бажати та мріяти бо можуть отримати все тут і зараз. Не можеш оригінал, купуй репліку. Немає грошей на репліку, купуй Китай.У моєї однокласниці була німецька лялька розміром з річну дитинку. Її звали Вовік. Вона кожного дня приносила його в школу. Перший клас, продльонка та денний сон. Під час сну я брала Вовіка собі. То був наш із ним час: я прикладала його до грудей, гладила по волосячку і казала, що я його справжня мама, а ця «тьотя» ні. Ввечері перед сном мрії про Вовіка уносили в солодкі сни де я щаслива мама. Вовіка в мене так і не було. Але якою щасливою мамою я була. Ніби готувалася до свого материнства. Щасливого материнства. Отже. Аргентина. Я так і не прийняла ту ванну. Мрії про якісь там спа не втішають мене так як мрії про ту обшарпану ванну.Я мрію знов приїхати в Буенос-Айрес. Зняти ту саму квартиру. І прийняти ту вану просто неба. Я мрію поїхати туди з Сашею. А це означає, що війна скінчилася. І світ ще існує, а літаки летять за океан. Ми будемо дихати тим прозорим повітрям міста «гарного повітря». Поки я у ванній - Саша сидить поряд і пʼє терпкий мате.Світ все більше орієнтований на володіння. Мрія це «безглуздо, безкорисно та боляче» у прагматичному світі. Для неї майже немає місця. Бо мрія це про буття. Мрія це життєствердне я є і хочу бути. Іноді здається що тільки мрія і має сенс. Щоб було в нас завтра. І ми в ньому.