Source
Lastivka_думає ✙ | Майбутнє нас тривожить, минуле нас затримує, тому теперішнє вислизає з...
497 Views/Reach
2026-02-08 08:58
Message №1074
«Майбутнє нас тривожить, минуле нас затримує, тому теперішнє вислизає з наших рук». св. АвгустинМи часто думаємо, що духовне життя — це щось велике, виняткове, особливе і це справа на «колись».Але дуже багато в ньому вирішується в тих простих хвилинах, які минають майже непомітно.Жак Філіп гарно зауважує: диявол намагається відвести нас від теперішнього моменту. Бо саме тепер — єдиний час, у якому ми можемо відповісти Богові. Лише у теперішньому моменті ми маємо заслугу перед Богом.Наші думки легко повертаються в минуле:до помилок, до прикрих слів, до ситуацій, які вже не можна змінити.Або ж поспішають у майбутнє: до турбот, до уявних розмов, до того, що ще не настало.І непомітно ми втрачаємо те, що маємо перед собою тут і тепер.А саме в цьому «зараз» і є наше життя з Богом.Святий Тома Аквінський навчає, що моральна цінність пов’язана з актом волі, який відбувається в теперішньому моменті.Тому шлях до Бога будується не в спогадах і не в очікуваннях, а в тому, що ми робимо в цю мить.І це дуже прості речі:уважно вислухати людину,спокійно виконати свій обов’язок,прийняти невелику прикрість без нарікання,знайти хвилину для молитви,зробити добро, яке ніхто не побачить.Благодать завжди дається на тепер:На цей крок.На цю розмову.На цю працю.На цю люлину.На цю думку.Коли ми повертаємося думками сюди, ми відчуваємо більше миру.Бо знаходимося там, де Він і є - тут і тепер.Антуан де Сент-Екзюпері дуже просто сформулював цю правду:«Щоб дійти до мети, треба йти. Треба зробити ще один крок. Завжди той самий крок, який щоразу починається знову».І, можливо, саме так — крок за кроком у звичайних хвилинах — непомітно нам і відкривається горизонт Вічності…куди ми всі і прямуємо…с. М. Воплочення