⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️моя перша терапевтка познайомила мене з авторкою цієї книги. на цій зустрічі багато років тому ми говорили про важливість дозволяти собі. тоді я вперше подумала, що Марія колись обовʼязково напише книгу. і от, нарешті, книга.я читала її досить повільно, бо в кожній забороні я впізнавала себе. було боляче це розуміти в принципі, а розуміти, що інший сценарій в середовищі, в якому ми зростали був неможливий. в книзі зібрані 13 психологічних заборон, але мене найбільше зачепили наступні - право бути важливим, право на довіру, право на сепарацію, право на близькість і право бути собою.з дитинства пригадую яскравий приклад про відсутність права на сепарацію: кожні вихідні у пʼятницю після роботи ми їхали до дідуся і бабусі в село за будь-якої погоди, за будь-якого самопочуття, незважаючи на наявність власного життя. ми три години їхали в переповненому автобусі, а потім ще 7 км йшли пішки заради того, щоб бабуся була задоволена і сусіди не дивились косо. коли я почала жити окремо, перший рік був адом, бо мама не могла зрозуміти, чому у мене у вихідні є власні справи. ми сварились, вона могла тижнями зі мною не розмовляти і навіть, коли ми нібито дійшли компромісу, кожна розмова починалась з питань «чому ти не дзвониш» і «коли ти приїдеш». своїх дітей я виховувала за іншим сценарієм: з дитинства вони знають, що вони мені нічого не винні і я не очікую, що вони поставлять власне життя на паузу, щоб потішити мене. я прийшла до тієї думки лише через те, що не хотіла бути схожою на маму, бо тоді я не знала про інший шлях.дуже раджу цю книгу всім, хто зростав у схожих психологічних сценаріях, щоб краще розібратися і зрозуміти себе.Марія Фабрічева.гора з плечей. як виявити і подолати 13 психологічних заборон •