«Інакше з ними не можна». Іноді саме цими словами ми дозволяємо собі те, що засуджуємо в інших.

Нас принизили — хочеться вдарити словом.
Нас обманули — з’являється виправдання власній нечесності.
На нас тиснуть — і ми вчимося тиснути у відповідь.

Посилаючи учнів, Ісус говорить:
«Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків. Тому будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби» (Мт. 10:16).

Він знає про небезпеку. Попереджає про переслідування. Навіть наказує втікати до іншого міста, коли переслідують. Вірність Христу не вимагає безрозсудності.

Але поряд із мудрістю залишається невинність. Чужа жорстокість не дає учневі дозволу на підступність.

У цьому уривку «вовки» — переслідувачі за віру, а не всі, хто з нами не погоджується. Проте настанову Ісуса варто пам’ятати й у щоденних розмовах.

Можна сказати правду без приниження. Відмовити без погрози. Відійти від небезпеки, зберігаючи вірність Христу.

Ісус також обіцяє учням допомогу Духа Отця, коли вони свідчитимуть перед обвинувачами. Вони не залишаться самі.

Перед наступною відповіддю запитай себе: я захищаю правду чи вже шукаю способу зробити людині боляче?

📖 Матвія 10:16–23
#Читаю_сьогодні