«Тисячоликий герой» Джозефа Кемпбелла. Книга, яка вперше вийшла друком понад 75 років тому, досі актуальна?Пишучи свою працю у 1949 році, автор передусім ставив за мету розкрити істини, що приховані в міфологічних і релігійних текстах. І допомогти таким чином збагнути читачам, що відмінності між історіями різних народів не такі вже значні. Існує чимало схожих сюжетів, в основі яких лежить один задум, різниця лише у формі подання.Однак, переслідуючи вищезазначену мету, Кемпбелл часто звертається до психоаналізу Фройда. Автор дає визначення сновидінню як персоналізованому міфу, а міфу як деперсоналізованому сновидінню. Він переконаний, що саме так можна трактувати міфи якнайкраще. Уже з перших сторінок нас знайомлять зі снами пацієнтів, які протиставляються шаблонам з міфів. На мою думку, саме цей аспект книги є найбільш застарілим.Якщо ж не зважати на це, Кемпбелл справді розповідає багато цікавого, об'єднуючи всю фабулу поняттям «мономіфу». Узагальнюючи шляхи героїв з різних країн під одним патерном, ми приходимо до думки, що усі сюжети — насправді варіації.Наостанок хотіла б застерегти тих, хто вже рішуче налаштований братися за працю: написана вона доволі важко, стиль подання інформації розчаровував мене навіть більше, ніж звернення до Фройда. А тепер, знаючи про все, раджу почитати, але крізь призму критичного сприйняття, як загалом і завжди.#мистецька_бібліотека