Джозеф Кемпбелл у своїй книзі «Герой з тисячею облич» сказав, що герої прагнуть власного блаженства.Коли Кемпбеллу було за двадцять, він кинув аспірантуру, тому що це було нудно. Усі навколо застерігали його спинитися та влаштуватися на роботу. Натомість він п’ятьроків грав у джазовій групі та читав героїчні міфи з усього світу. Його книги спонукали багатьох людей починати власніподорожі, наважуватися йти шляхом свого серця.Сьогодні на сесії з клієнткою піднімали питання самоцінності: "Чи достатньо мене і моїх досягнень для того, аби заявляти світу про себе?"І ось ця тема мене наздоганяє. Тема прикладів. І як важливо дозволити собі ним бути. Член сім’ї, друг, вчитель — будь-хто, хто в історії вашого життя став прикладом СВОГО ШЛЯХУ.Людина, яка обрала себе, своє покликання - вона проклала шлях, який полегшить ваш шлях. Ви також можете помітити, що щоразу, коли ви ризикуєте бути вірними власній душі — ваш приклад допомагає іншим робити те саме.Коли ви помічаєте цю закономірність, стає легше зберігати абсолютну вірність своєму шляху, не боячись, що це егоїзм. Ми не можемо зробити нічого кращого для інших, ніж обирати своєсправжнє життя.Що відчуваєте після прочитання?