Знов у коментах дискусії, чи варто цивільним мати зброю і яким чином зброя впливає на суспільство при анархії.Я нагадаю, що відсоток психопатів у суспільстві дуже малий. Тобто, грабити, вбивати і гвалтувати, якщо поліція зникне, пересічний не піде. А от маргінал - ще й як піде.Зброя сама собою є майновим цензом на вступ до касти її власників. Хороша зброя завжди коштує відповідно, а навчики володіння - забава не для бідних. На нелегальному ринку зброя коштує звичайно набагато дешевше.Але що таке нелегальний ринок? Це зброя або крадена, або "палена", тобто наприклад пістолет, на якому "висить" вбивство. Друга категорія - породжена фактично державою і автоматично зникає разом із нею. Залишається перша.При анархії в принципі немає терміну "нелегальна зброя", оскільки немає поняття самої легальності. Тобто ми маємо чистий ринок, де порядні, заможні і розумні можуть зброю придбати, а непорядні, незаможні і нерозумні вимушені її красти. І справа у тому, мої дорогі читачі, що у приватного власника зброю вкрасти досить важко.Усі відомі випадки повної чи часткової анархії, на які так люблять посилатися державники - від перевороту 1917 року, до Сомалі і часткової анархії у нас у 90ті роки минулого сторіччя, мають декілька спільних рис. А саме - насилля починається, оскільки маргінали отримують доступ до зброї З ДЕРЖАВНИХ СКЛАДІВ. Через війну, стихійне лихо, занепад держави чи інші причини, непорядна людина йде і отримує зброю практично безкоштовно. У випадку війни - ще й безкоштовно набуває навичкив її правильного використовування.Таким чином ринковий механізм повністю вбито. І ми маємо справу не з класичною анархією, як плутає багато хто, а з занепадом держави, яка залишається пасивним гравцем у суспільстві і постачає зброю безпосередньо різноманітним бандам. Як і бійців - у 1917 усі комуністи ходили з охороною з "фронтовиків", у 90ті у банди набирали "афганців", пізніше - "чеченців". І першопричинне зло цієї ситуації - не те, що влада стала слабкою і люди раптово озвіріли, а те, що держава спровокувала ситуацію у суспільстві самим своїм існуванням.Тому анархію неможна побудувати революцією. Потрібне поступове, обережне знищення державних інститутів, разом з поступовим розширенням прав цивільного громадянина. Так переможемо.