Досить онанувати на Макдоналдс.

Я знаю, що всі ви говорите про стандарти, мрієте про ефективність і масштаб. Дивитеся якісь чужі кейси, мрієте про це. Але бажання це одне, а реальність - це завжди зовсім інше. І коли ви мрієте про таку налаштовану операційну систему як у Макдоналдса, то відкиньте свої фантазії і згадайте, що Макдоналдс розпочинався не з франшизи, не з брендбуку, не з системи мотивації, не з KPI. Вони спочатку перебудували базові процеси, а вже потім масштабували систему. І тому, коли ви говорите про оптимізацію, масштаб, як у великих, то ви порівнюєте свій безлад із чужою, чіткою, добре відполірованою системою. І робите при цьому вигляд, що проблема у вас у людях, у ринку, у мотивації, у не тих якихось інструментах. Але у Макдоналдса це наслідок. У них порядок був причиною того, що вони досягли. А масштаб був уже похідним результатом цього, а не стартовою точкою. І поки у вас немає бази, то будь-яка логіка Макдоналдса виглядатиме як онанізм на чужий результат. З чого ви реально починаєте усе? Яка у вас зараз база? Вона реальна чи фантазійна? Що у вас працює стабільно, а не якось так? Можете не відповідати у коментарях, просто подумайте про це. Підписатись на Систему керованого бізнесу Михайла Гарбузова