Історія однієї душі🙏Хочу поділитися дуже зворушливим і глибокою реалізацією із ISKCON Maharashtra Padayatra. Коли ми проходили через одне село, ми залишилися там лише на одну ніч. Увечері, під час блаженного нагар-санкіртана, одна собака тихо почала йти за нами. Спочатку ми не звернули на це особливої уваги, але тієї ж ночі вона прийшла й залишилася біля нашої колісниці, ніби знайшла притулок.Наступного ранку, коли ми вирушили далі й почали рухатися разом із колісницею, сталося щось дивовижне: собака теж підвелася й пішла з нами. Вона не повернула назад. Вона пройшла майже 7 км разом із нами.З того дня вона не залишає нас жодного дня. Щодня подорожує разом із падаятрою, віддано йдучи поруч із відданими. Особливо вражає її поведінка. Вона приймає лише прасад і повністю відмовляється від будь-якої іншої їжі. Навіть якщо поруч є інша їжа, вона її не торкається. Вона з великою повагою приймає прасад і ніколи нічого не марнує.Собака завжди тримається біля колісниці, що захищає її від інших собак. Уночі вона уважно стереже наших биків, залишаючись пильною, як щирий слуга. Водночас вона ніколи не турбує колісницю і не заходить у кухонну зону. Її поведінка настільки дисциплінована, ніби вона розуміє вайшнавський етикет.Щодня вона відвідує всі арати — від ранкової мангала-араті до вечірніх програм. Під час кіртану вона спокійно сидить і слухає, виглядаючи повністю зануреною у святі імена.Спостерігаючи це, наші серця наповнюються відданістю і подивом. Це не звичайна тварина. З безпричинної милості Sri Sri Nitai-Gaurasundar ця жива істота отримала рідкісну можливість садху-санги та відданого служіння.Автор: Hari Sannidhya Dasa (пуджарі, Maharashtra Padayatra)