Бібліотека КПІ/KPI Library 🇺🇦

​​🧠 Дослідження КПІ про сенсори, що «читають» мозок – серед найцитованіших у галузі електроніки! Наукова стаття завідувача Кафедри електронних пристроїв та систем КПІ ім. Ігоря Сікорського Євгена Вербицького увійшла до найцитованіших у своїй галузі. У фокусі дослідження – нейроінтерфейси, які дозволяють зчитувати електричні сигнали мозку для управління технічними пристроями.👉У статті представлено розробку портативного пристрою для аналізу сигналів мозкової активності у реальному часі, зосереджено увагу на низьковольтних підсилювачах та фільтрах, що забезпечують високу точність і стабільність. Ця робота відкриває нові перспективи для медицини, реабілітації, навчання та технологій майбутнього.📈Висока цитованість підтверджує актуальність і наукову значущість цього дослідження. Приємно бачити, що науковці КПІ творять нові горизонти у сфері електроніки та нейротехнологій! З повним текстом роботи можна ознайомитись за посиланням. 😉Хочете знайти ще більше впливових досліджень або обрати престижне видання для публікації? – Гайда до Бібліотеки КПІ! Підкажемо, пояснимо, допоможемо!

В останній день жовтня із задоволенням хочемо поділитися відео нашої чудової Bilka Space у Бібліотеці КПІ, в якій вже 6 листопада відкривається MacPaw AI Lab!Вже з наступного місяця цей відкритий, атмосферний і улюблений простір відновить свою роботу у оновленому форматі після вимушеної паузи, пов'язаної з пандемією короновірусу та повномасштабним вторгненням.Для студентів КПІ MacPaw AI Lab — це: 📌 доступ до реальних кейсів;📌 лекції і воркшопи від практикуючих AI-інженерів і науковців;📌 можливість отримати експертну менторську допомогу під час створення АІ-проєктів і хакатонів;📌 інтеграція у глобальну AI-спільноту та участь у спільних проєктах з міжнародними компаніями;📌 місце для особистісного розвитку, джерело натхнення та мотивації. MacPaw AI Lab — це простір для розвитку штучного інтелекту в Україні, який об'єднає студентів, викладачів, дослідників та індустріальних лідерів. Це точка перетину академічних знань, практичного досвіду та найсучасніших технологій. Більше фото, відео та інформації щодо напрямків роботи простору — після відкриття!P.S. Ексклюзивно на відкритті буде представлено частину колекції раритетної техніки Apple!👍 КПІ ім. Ігоря Сікорського у соцмережах

​​🎯 Чи може тонкий, гнучкий сенсор без дотику "відчути" рух пальця й одночасно логічно обробити інформацію? Так! І це – не фантастика, а реальна технологія, розроблена за участі вчених КПІ ім. Ігоря Сікорського.👉Робота за співавторством Ігоря Владимирського та Павла Макушка (Кафедра фізичного матеріалознавства та термічної обробки) увійшла до переліку найцитованіших у своїй галузі. Вона опублікована в одному з провідних світових журналів Advanced Functional Materials і присвячена розробці гнучкого магніточутливого сенсора з логічною обробкою сигналу.🤩Сенсор не просто фіксує рух об’єкта, а й "розуміє" його: вбудована логіка дає змогу відрізняти команди. Він гнучкий, тонкий і придатний для розміщення на шкірі, тож потенційно може використовуватись у медичних імплантах, робототехніці або військовій електроніці.📌Чому ця стаття така "топ"?! Бо відкриває новий напрям: поєднання магнітних сенсорів з вбудованими логічними елементами, що суттєво зменшує потребу в зовнішньому процесорі.📖 Хочете знайти більше впливових публікацій або дізнатися, де найкраще опублікувати результати власного дослідження? – Чекаємо в Бібліотеці! Підкажемо книги, журнали й усе, що допоможе науці КПІ ім. Ігоря Сікорського стати помітною у світі!#наукометрія_КПІ

​​🏅У науковому доробку КПІ ім. Ігоря Сікорського – публікації, які входять до ТОП-10 найцитованіших у своїх галузях. І не дивно: наші дослідники працюють над складними фундаментальними проблемами, що мають прикладне значення для сучасної фізики та інженерії.📌Один із прикладів – торішня стаття професора кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів В’ячеслава Горшкова в Journal of Sound and Vibration. Це видання входить до найвищого квартиля SJR у галузі прикладної механіки та акустики, а сама стаття вже стала однією з найцитованіших!📈У чому унікальність цієї роботи? У ній досліджено, як розповсюджуються акустичні хвилі в багатошарових структурах із періодичними вставками. Це важливо, наприклад, для створення матеріалів із заданими звукоізоляційними властивостями або для новітніх сенсорних систем. Автори побудували складну аналітичну модель, яка дозволяє точно описати поведінку хвиль і спростити інженерні розрахунки при проєктуванні таких систем.👉Хочете знайти найновіші публікації, або дізнатись про найвпливовіші журнали з вашої галузі, щоб оптимізувати свою публікаційну стратегію? Завітайте до Бібліотеки КПІ – ми поруч і щодня працюємо для того, аби наука в КПІ була ще помітнішою у світі!#наукометрія_КПІ

📢 Лекція: Історія Азову: від «чорних чоловічків» до корпусуСпільно з Центром ветеранського розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського запрошуємо всіх бажаючих відвідати лекцію офіцера 1-го корпусу «Азов» НГУ "Доцента" на тему «Історія Азову: від «чорних чоловічків» до корпусу». Лекція розкриває шлях становлення підрозділу від невеликої групи добровольців у 2014 році до 1-го корпусу в складі Національної гвардії України сьогодні.Спікер - Дутчак Владислав Васильович «Доцент» офіцер 1-го корпусу «Азов» НГУ. В «Азові» з січня 2021 року. До служби у «Азові» 18 років працював викладачем університету. Кандидат філософських наук, доцент. Учасник оборони Маріуполя. Після виходу із «Азовсталі», 20 травня 2022 року, потрапив у полон. Був в‘язнем «Оленівського концтабору». 21 вересня 2022 року, під час обміну військовополоненими, повернувся до України. Після лікування, став у стрій і продовжує службу. Засновник освітньо-популярного проєкту - YouTube-канал «Доцент Знає».🕒 14 жовтня о 16:00📍 Smart Shelter CLUST SpaceВОВРС ДНВР

​​Публікації КПІ у топ-10 цитованих у галузі психології (за Scopus)🏆Науковці КПІ щороку публікують роботи, які потрапляють до ТОП-10 найцитованіших у своїх галузях. І це стосується не лише інженерії чи матеріалознавства – дослідження наших вчених мають глобальний вплив і в соціальних та гуманітарних науках.👉Один із прикладів – публікація доцента Геннадія Коржова (Факультет соціології і права) в журналі Psychology of Religion and Spirituality. Вона увійшла до переліку найцитованіших у галузі психології релігії.У чому сила цієї роботи? Дослідження аналізує, як релігійніпереконання допомагають людям долати психологічну травму після міжособистісних конфліктів. Автори показали, що позитивні релігійні стратегії сприяють зростанню та добробуту, тоді як негативні - посилюють тривожність і депресивні симптоми.Ця публікація стала вагомим внеском у розвиток міждисциплінарної психології, адже допомагає краще зрозуміти універсальні механізми подолання життєвих криз у різних соціокультурних контекстах.😉Хочете знайти ще більше впливових досліджень або дізнатися, де публікуватися? Гайда до Бібліотеки КПІ! Ми допоможемо обрати журнали, проаналізувати показники й зробити науку КПІ ще більш помітною у світі.#наукометрія_КПІ

🗡 Вже цього тижня обговорюємо роман Гарсі де Монтальво «Амадіс Гальський»Служниця взяла чорнило та пергамент і написала лист, де зазначила: «Це Амадіс Безчасний, син короля». Написала «Безчасний», бо думала, що жити йому недовго. А саме ім’я було в тих краях дуже шанованим, бо так звали святого, опіці якого служниця доручила дитину. Увесь цей лист вона покрила воском, прив’язала до шнурка й почепила дитині на шию. На той самий навощений шнурок Елісена нанизала й перстень, який дав їй король Періон, як прощався з нею, й одразу поклала дитину всередину, в скриню, туди ж поклали і меч короля Періона, якого він першої ночі, коли спав з Елісеною, кинув на землю. Потім служниця накрила скриню дошкою зверху, що була так добре припасована, а її руки так добре зашпаклювали її, що ані вода, ані будь-що інше не потрапило б усередину, взяла скриню в руки, відчинила двері, поклала її на воду й пустила, а швидка й бурхлива течія понесла її до моря(Іллюстрація: Una and the Red Cross Knight by George Frederick Watts) 🗓 10 жовтня🕕 18:00  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

​​У цей Всеукраїнський день бібліотек ми по-особливому відчули силу спільноти та живий зв'язок історії, який об'єднує покоління.🫶Круглий стіл до 45-річчя будівлі Бібліотеки “Простір спільноти” зібрав людей, без яких вона не постала б у такому вигляді: тих, хто її проєктував, будував, оздоблював, хто мріяв і втілював.👉Зі словами відкриття до учасників звернувся голова Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Юхимович Ільченко. Завідувач НДВ з історії КПІ Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ Віталій В’ячеславович Татарчук нагадав про витоки історії Бібліотеки.👉Про те, як народжувався проєкт та як відбувалося будівництво, розповів Едуард Опанасович Назаренко, проректор КПІ у 1971–1992 рр., який особисто опікувався створенням нового комплексу університету.👉Народний художник України Володимир Іванович Пасівенко поділився з нами тим, що надихало його під час роботи над монументальним панно “Людина і природа”.👉Про залучення студентів і співробітників університету до створення Бібліотеки розповіли професор Сергій Іванович Сидоренко та директор Навчально-наукового Фізико-технічного інституту КПІ Олексій Миколайович Новіков.👉Зворушливим було відеозвернення Олени Володимирівни Лиховодової, доньки автора та керівника проєкту архітектурного комплексу КПІ Володимира Івановича Лиховодова. Вона розповіла про постать свого батька та його працю над створенням будівлі Бібліотеки.🤗Дякуємо нашим шановним спікерам, модераторам та всім, хто був поруч у цей день. Він став для нас теплим, щирим і дуже важливим.

​​Цьогоріч у Всеукраїнський день бібліотек ми відзначаємо ще одну важливу подію - 45-річчя будівлі нашої Бібліотеки.Бібліотека завжди була простором, що об’єднує людей - це її історія і її сьогодення.🤗Запрошуємо на круглий стіл «Простір спільноти», присвячений 45-річчю будівлі Бібліотеки КПІ. Це нагода з перших вуст почути історію її створення, дізнатися, як вона постала та хто зробив свій внесок у те, щоб Бібліотека стала саме такою, якою ми її знаємо.Спікери круглого столу:🔸Ільченко Михайло Юхимович, голова Вченої Ради КПІ ім. Ігоря Сікорського, академік НАН України;🔸Татарчук Віталій Вячеславович, завідувач НДВ з історії КПІ Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського;🔸Назаренко Едуард Опанасович, проректор КПІ 1971-1992 рр., лауреат Державної премії України в галузі архітектури;🔸Пасівенко Володимир Іванович, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка, член-кореспондент Національної Академії мистецтв України;🔸Сидоренко Сергій Іванович, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України;🔸Новіков Олексій Миколайович, директор Навчально -наукового Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України;🔸Лиховодова Олена Володимирівна, програмна координаторка Goethe-Institut Berlin, дочка Лиховодова Володимира Івановича, головного архітектора КПІ, автора і керівника проекту архітектурного комплексу КПІ, лауреата Державної премії України в галузі архітектури;🔸Кулик Євгенія Володимирівна, директор Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Кобець Олена Іванівна, завідувач Відділу перспективного розвитку Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського.Організатори заходу: Бібліотека КПІ, Державний політехнічний музей імені Бориса Патона. 📌Коли: 30 вересня о 14:00📌Де: хол 1 поверху Бібліотеки КПІ✔️РеєстраціяЧекаємо на вас!

​​📐 Що таке h-index і навіщо він потрібен науковцю?h-індекс – це один з найвідоміших показників, який оцінює одночасно кількість наукових публікацій автора та їхню цитованість. Наприклад, h =10 означає, що в автора є щонайменше 10 статей, кожна з яких була процитована щонайменше 10 разів.👉h-індекс зручний для оцінки дослідницької стабільності та впливу, адже він поєднує в собі два аспекти – кількість публікацій та їхню цитованість, дозволяючи швидко оцінити, наскільки послідовно і результативно автор працює у своїй галузі. Він дає змогу виявити не лише разові успіхи, а й загальний рівень наукової активності, що особливо корисно для конкурсів, атестацій і наукових звітів.⚠️ Але! h-індекс залежить від бази даних, тривалості наукової кар'єри та не враховує галузеву специфіку. Це означає, що порівнювати h-індекси між фізиком і філологом – некоректно.📌Якщо ви хочете перевірити свій h-індекс або дізнатися, як його підвищити – зверніться до Бібліотеки КПІ. Ми допоможемо вам проаналізувати наукові журнали, оновити авторські профілі та зробити ваші дослідження більш видимими! 💡#наукометрія_КПІ