Бібліотека КПІ/KPI Library 🇺🇦

​​Друзі!Провідні міжнародні наукові видавці й надалі підтримують українських дослідників під час війни. У межах спеціальних програм знижка на публікацію у відкритому доступі (APC) для авторів з України може сягати 100%.📚Повне звільнення від APC наразі доступне, зокрема, у журналах Springer Nature, Elsevier, Wiley, Taylor & Francis, Cambridge та Oxford University Press, ACS, IOP, RSC.Щоб скористатися знижкою, під час подання статті важливо:👉коректно вказати афіліацію з українською установою;👉обрати Україну як країну авторства.У більшості випадків знижка застосовується автоматично. Якщо ні - зверніться до служби підтримки видавця.Зверніть увагу: повне звільнення від APC зазвичай діє для журналів Gold Open Access. Перед поданням рукопису уважно перевіряйте умови журналу.📌І, як завжди, уникайте сумнівних видань. Якщо маєте питання щодо вибору журналу чи умов публікації - звертайтеся до Бібліотеки КПІ.Це хороша можливість зробити результати ваших досліджень видимими для міжнародної наукової спільноти й підтримати присутність української науки у світі.📌Корисну інформацію про підбір журналу для публікації результатів досліджень та оформлення статті можна знайти на сайті Бібліотеки.

​​Друзі, з Днем Вікіпедії 🎉 Українська Вікіпедія — це справжній культурний феномен, найбільше зібрання знань українською мовою!📚 Кілька фактів, якими справді варто пишатися:⚪ Українська Вікіпедія містить понад 1 350 000 статей.⚪ Ми в ТОП-20! Серед понад 300 мовних розділів — випереджаємо країни з набагато більшим населенням!⚪ Саме Україна започаткувала конкурс «Вікі любить Землю» (найкращі фото природи), що нині обʼєднує десятки країн від Бразилії до Австралії.⚪ Усі 1,35 млн+ статей написані волонтерами, які діляться своїми знаннями, щоб ми всі могли безоплатно знайти відповідь на будь-яке запитання.⚪ Під час війни українська Вікіпедія стала надважливим інструментом боротьби з дезінформацією. Статті про події оновлюються швидше, ніж у деяких медіа!⚪ Щороку до 30 січня проводиться «Вікімарафон» — один із наймасовіших волонтерських рухів українського інтернету, під час якого сотні людей одночасно пишуть нові статті.✅Нагадуємо: кожен із вас може стати редактором та доповнювати статті про історію нашого університету чи наукові досягнення київських політехніків.Вітаємо всіх вікіпедистів, редакторів та читачів! Нехай вільний доступ до знань завжди буде нашою спільною цінністю!

​​Друзі, шоста онлайн лекція “Відкриті освітні ресурси для молодих дослідників” у межах курсу “Must-have для дослідницької діяльності” вже сьогодні о 16:00!Ви дізнаєтеся, як значно розширити свої можливості в дослідницькій діяльності за допомогою відкритих освітніх ресурсів. Лекція буде корисною для тих, хто прагне ефективно використовувати сучасні цифрові інструменти та легально отримувати доступ до якісних навчальних матеріалів. Ви отримаєте практичні навички роботи з відкритими ресурсами, які допоможуть вам у написанні наукових робіт, підготовці публікацій та професійному розвитку.Ключові аспекти:⬜️Поняття відкритих освітніх ресурсів: що це і чому це важливо для науки.⬜️Ліцензії Creative Commons: як правильно використовувати та поширювати освітній контент.⬜️Стратегії пошуку, методи оцінювання та джерела: де знаходити якісні відкриті ресурси для навчання та досліджень.Спікер: Світлана Петруновська, заступник директора з інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ.📌Коли: 11 грудня о 16:00📌Де: Zoom✅РеєстраціяПосилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

​​Академічні мережі: як будувати професійні зв'язкиУ сучасному світі академічні мережі стали важливою частиною наукового життя. Це простір для спілкування, співпраці та обміну ідеями, який суттєво розширює можливості дослідників. Щоб ці зв’язки працювали на результат, важливо бути активними й підходити до їх побудови свідомо та стратегічно.🏆Найпопулярніші платформи для розвитку академічних зв’язків сьогодні - це ResearchGate, Academia.edu та LinkedIn.👉ResearchGate - платформа передусім для науковців. Тут можна ділитися своїми публікаціями, ставити запитання колегам, відповідати на чужі та стежити за тим, як цитують ваші роботи. Чим активніша участь - тим вища помітність дослідника.👉Academia.edu - мережа для швидкого поширення наукових текстів: препринтів, чернеток, статей. Зручна для представлення власних напрацювань і спілкування з дослідниками зі схожих тем.👉LinkedIn - не суто академічна платформа, але дуже корисна для професійних контактів загалом: від університетських колег до роботодавців і партнерів з індустрії. Добре підходить для представлення свого досвіду, навичок і проєктів.📌Детальніше про ефективне використання цих платформ, стратегії та співпрацю - у нашому вебінарі "Академічні мережі: як будувати професійні зв'язки".

​​Бібліотека КПІ запрошує аспірантів КПІ ім. Ігоря Сікорського та усіх охочих дослідників долучитися до шостої онлайн лекції “Відкриті освітні ресурси для молодих дослідників”, що відбудеться в межах курсу “Must-have для дослідницької діяльності”.Ви дізнаєтеся, як значно розширити свої можливості в дослідницькій діяльності за допомогою відкритих освітніх ресурсів. Лекція буде корисною для тих, хто прагне ефективно використовувати сучасні цифрові інструменти та легально отримувати доступ до якісних навчальних матеріалів. Ви отримаєте практичні навички роботи з відкритими ресурсами, які допоможуть вам у написанні наукових робіт, підготовці публікацій та професійному розвитку.Ключові аспекти:⬜️Поняття відкритих освітніх ресурсів: що це і чому це важливо для науки.⬜️Ліцензії Creative Commons: як правильно використовувати та поширювати освітній контент.⬜️Стратегії пошуку, методи оцінювання та джерела: де знаходити якісні відкриті ресурси для навчання та досліджень.Спікер: Світлана Петруновська, заступник директора з інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ.📌Коли: 11 грудня о 16:00📌Де: Zoom✅Реєстрація Посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

​​Бібліотека КПІ запрошує аспірантів та усіх охочих дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського долучитися до онлайн лекції “Штучний інтелект у науковій роботі: практичні можливості та етичні межі”, що відбудеться в межах курсу відкритих лекцій “Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі”.У сучасній науковій практиці інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовуються для пошуку наукової літератури, аналізу інформації, підготовки текстів та презентації результатів досліджень. Водночас їх неправильне або некритичне застосування може створювати серйозні ризики для академічної доброчесності та наукової репутації молодого дослідника.Ключові аспекти:🟣Відповідальне й ефективне використання інструментів штучного інтелекту в науковій роботі.🟣Коректне декларування використання ШІ відповідно до вимог наукових журналів і видавців.🟣Використання ШІ-асистентів для роботи з науковою літературою, критична оцінка їх можливостей і обмежень.🟣Проблема галюцинацій ШІ та відповідальність автора за точність та правдивість результатів.Доповідач: Сергій Назаровець, кандидат наук із соціальних комунікацій, с.н.с. бібліотеки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка 📌Коли: 10 грудня о 16:00📌Де: Zoom✔️РеєстраціяПосилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

​​Нові повнотекстові бази даних безкоштовно доступні для КПІшників завдяки співпраці з Консорціумом EIFL-Україна.📌Mathematical Sciences Publishers (MSP) Journals – колекція 20 рецензованих журналів з математики, механіки, інженерія та суміжних наук.📌Ресурси Edward Elgar Publishing – одного з найбільших незалежних видавництв академічних журналів і книг у галузі права, бізнесу та соціальних наук. Відкрито колекції:✅Development Studies & Environment e-books – більше 1800 монографій, довідників, енциклопедій з розвитку (фінанси, економіка, інновації, інфраструктура, політика, міграція тощо) та екології (енергетична політика, транспорт, корпоративнавідповідальність, право).✅Elgar Advanced Introductions: Law – 84 підручники, що охоплюють ключові напрями міжнародного, порівняльного, публічного та приватного права.✅Journals – повний доступ до 19 журналів видавництва. Нагадуємо, що завдяки ініціативі EIFL КПІ ім. Ігоря Сікорського вже має доступ до:🟩цифрової бібліотеки ACM Digital Library,🟩стандартів і технічної інформації на платформі ASTM Compass,🟩колекцій журналів Cambridge University Press та Oxford University Press,🟩журналів IOPscience від Institute of Physics Publishing.Доступ до цих баз діє з усіх локальних IP-адрес університету.

​​Бібліотека КПІ запрошує аспірантів КПІ ім. Ігоря Сікорського та усіх охочих дослідників долучитися до четвертої онлайн лекції “Доступність дослідницьких даних”, що відбудеться в межах курсу “Must-have для дослідницької діяльності”.Лекція присвячена одній з ключових вимог сучасної наукової публікації — доступності дослідницьких даних, яка може стати потужним інструментом, що допоможе підвищити цитованість і зробити ваш внесок у науку дійсно помітним.Ключові аспекти:🟣Що таке принципи FAIR і чому доступність — це серце цього підходу.🟣Які характеристики мають бути у ваших даних, щоб їх було легко знайти та використовувати.🟣Як політика журналів щодо даних впливає на процес публікації.🟣Навіщо потрібні шаблони заяв про доступ до даних, як їх правильно складати.🟣Як цитованість даних впливає на вашу наукову кар’єру.Спікер: Світлана Петруновська, заступник директора з інформаційної підтримки освіти та досліджень бібліотеки КПІ.📌Коли: 27 листопада о 16:00📌Де: Zoom✅Реєстрація Посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

​​Бібліотека КПІ запрошує аспірантів КПІ ім. Ігоря Сікорського та усіх охочих дослідників долучитися до третьої онлайн-лекції “Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки: ORCID, DOI, ROR та інші”, що відбудеться в межах курсу “Must-have для дослідницької діяльності”.🫆Ідентифікатори є технічною основою відкритої науки, оскільки вони об'єднують наукові дані, забезпечують прозорість і достовірність результатів, а також дозволяють точно пов’язувати публікації з їхніми авторами, установами та даними, підвищуючи видимість результатів досліджень.Ключові аспекти:◼️Що таке персональні ідентифікатори дослідників (ORCID ID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID і Google Scholar Profile);◼️Як працюють ідентифікатори для публікацій та наукових видань (DOI, ISBN та ISSN);◼️Ідентифікатори установ і даних (ROR ID, Dataset DOI, FAIR Data).Доповідач: Софія Жеребчук, головний бібліотекар, координатор напряму управління дослідницькими даними Бібліотеки КПІ.📌Коли: 20 листопада о 16:00📌Де: Zoom☑️Реєстрація Посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

​​Міжнародні ресурси наукової інформації для КПІшників: Research4LifeЕлектронні ресурси – невід’ємна частина роботи дослідників, адже вони забезпечують швидкий і зручний доступ до перевірених наукових джерел. КПІ ім. Ігоря Сікорського має доступ до низки міжнародних баз даних, що підтримують навчання й дослідження. Сьогодні розповідаємо про платформу Research4Life.📌На Research4Life зібрано науково-технічну, природничу, медичну та суспільно-політичну літературу від провідних видавців світу. Для українських університетів відкрито доступ до понад 18,5 тис. журналів, 129 тис. книг і низки баз даних.✅Віддалений доступ – за логіном і паролем, які можна отримати за запитом.Також через Research4Life доступні:🟩Cambridge University Press – понад 420 рецензованих журналів з гуманітарних, соціальних і природничих наук;🟩IOPscience – публікації з понад 100 журналів у галузях фізики, техніки, медицини та суміжних наук;🟩Oxford University Press – понад 500 академічних журналів з різних наукових напрямів від найбільшого університетського видавництва у світі.