Telegram statistics channel - @kozytskyy_maksym_official

Є рішення для багатьох наших воїнів, які хочуть перевестись в інший підрозділ у Збройних Силах України.Кабінет Міністрів сьогодні затвердив постанову. Технічно функціонал готовий. Міністерство оборони визначить, як стартуватиме система. Все має працювати через «Армію+» – жодної бюрократії. Має бути чітка відповідь на кожен рапорт. Міністерство оборони має пояснити суспільству всі деталі: що на першому, тестовому етапі, що після повного запуску. Всі рішення військових командирів по рапортам будуть моніторитись, щоб не було необґрунтованих відмов. Алгоритм реагування на рапорт визначений.Система має запрацювати саме так, як ми про це говорили з хлопцями на передовій та з представниками громадянського суспільства. І я вдячний усім, хто був залучений до розробки цього нового функціоналу.Сьогодні ж доручив Міністерству оборони та Генеральному штабу доповісти, як поширити цю можливість на всі Сили оборони та безпеки, зокрема на Національну гвардію України та Прикордонну службу. Всі наші воїни заслуговують на однакову повагу.

Сьогодні провів уже кілька нарад щодо оборонної тематики. Перша – це наше спеціальне виробництво, наші стратегічні галузі, наша зброя. Була доповідь Олександра Камишіна. В цьому році ми змогли вийти на значні результати по кількох напрямах. Це і наша українська артилерія – наші снаряди, наші гармати. Це і дрони – різних видів, для різних завдань, – які не лише допомагають фронту захищати позиції та знищувати окупанта, але й завдають ударів по Росії на все більшу глибину. Будемо це нарощувати. Перетнули позначку перших ста одиниць ракетного озброєння цього року. Друге за сьогодні – доповідь військових та Міністерства оборони. Головком Сирський, начальник Генерального штабу Баргилевич, міністр оборони України Умєров. Найбільше уваги зараз – Курахівському напрямку.І третє. Цей тиждень, на жаль, приніс Україні жорстокі російські удари по Харкову, Донеччині, Сумщині, Одесі, Запоріжжю. Фактично щодобово удари дронів. Також ракетні удари. І кожна зустріч, кожні перемовини з партнерами, які мають відповідні системи ППО, – це завжди розмова про додатковий захист України від російського терору.Дякую всім, хто працює заради України, і кожному, хто бʼється заради нашої держави та заради наших людей! Слава Україні!

Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯 Роман Хрущак Житель села Садки Ходорівської громади.Був стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284. Загинув 16 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Товстий Луг Курської області рф. Воїну було 32 роки.🕯️ Роман ТрушРодом із села Новосілки-Опарські Миколаївської громади. Захищав Україну в складі 24 окремої механізованої бригади. Загинув 18 жовтня внаслідок мінометного обстрілу у населеному пункті Часів Яр Донецької області. Воїну назавжди 28 років.🕯️ Ігор ТрушРодом із села Новосілки-Опарські Миколаївської громади. Захищав Україну в складі 24 окремої механізованої бригади. Загинув 18 жовтня внаслідок мінометного обстрілу у населеному пункті Часів Яр Донецької області. Воїну було 38 років.🕯️ Микола ДацюкЖитель Сокаля Щептицького району. Воїн був водієм автомобільного відділення автомобільного взводу роти забезпечення боєприпасів БМЗ військової частини А5001. Помер під час проходження військової служби. Вічна памʼять усім полеглим захисникам😢

Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 🕯️ Павло Бокало Родом із села Липиці Миколаївської громади. Воював у складі 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Загинув поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області. Воїну було 46 років.🕯️ Дмитро Мінаєв Львів’янин.Після завершення навчання вступив на військову службу до лав 1 Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряного командування «Захід». Впродовж 2017-2018 років у її складі виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.Опісля повернення працював у Львові.Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до складу бригади. Згодом виконував бойові завдання у лавах 225 окремого штурмового батальйону. Загинув 29 вересня.🕯️ Юрій-Теодор СоснівськийЛьвів’янин.Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави до лав 2 окремої Галицької бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. За особисту мужність був відзначений командуванням НГУ.🕯️ Василь ГладкийРодом із села Годині Мостиської громади. Був молодшим сержантом, старшим навідником протитанкового взводу військової частини А4123. Загинув 3 жовтня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.Вічна памʼять усім полеглим захисникам😢

Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 🕯️ Іван Лазар Уродженець села Середкевичі Львівської області. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав 100 окремої механізованої бригади виконував бойові завданні на східному напрямку. Воїна не стало 30 вересня. 🕯️ Володимир БуракЛьвів’янин.Із початком повномасштабного вторгнення долучився до складу 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Не стало Героя 30 вересня.🕯️ Олексій ОстапчукУродженець села Виноградове Херсонської області.Після завершення навчання вступив на військову службу. «Кіборг», із 2014 року виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.Звільнившись зі служби, Олексій Остапчук переїхав до Львова.Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем поїхав на захист столиці. Виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, а впродовж останнього періоду – 3 окремої штурмової бригади. За особистий героїзм при виконанні бойових завдань був нагороджений численною кількістю відзнак. Не стало Героя 14 серпня.🕯️ Володимир ЗакалаУродженець села Боброїди Добросинсько - Магерівської громади Львівського району. Воїн захищав Україну від ворога з перших днів повномасштабного вторгнення. Загинув 26 березня 2022 року в місті Попасна Луганської області. Йому було 28 років.Вічна памʼять усім полеглим захисникам😢

Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯️Володимир МиськівЖитель Самбора. Молодший сержант, номер обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону 33-ої окремої механізованої бригади військової частини А4447. Загинув 28 вересня у Донецькій області при виконанні бойових завдань. Воїну було 57 років. 🕯️Юрій Шпилька Уродженець селище Журавно.Був навідником десантно-штурмового взводу військової частини А1910. Загинув 16 серпня 2024 року внаслідок авіаудару поблизу населеного пункту Косиця Курської області. З того часу вважався зниклим безвісти. Воїну було 29 років. 🕯️Андрій МерчукУродженець Стрия. Був оператором взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 2 парашутно-десантного батальйону. Загинув 1 жовтня поблизу населеного пункту Лисівка на Донеччині. Йому було 37 років.🕯️Євген БобковЕнергодарівець. Після початку повномасштабного вторгнення його родина переїхала до Львова. Згодом Євген доєднався до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил. Загинув 28 вересня. Йому було 44 роки.🕯️ Ігор ІвановичУродженець села Залужжя. У червні 2024 року воїн приєднався до лав Збройних сил України у 80 окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. Загинув 13 вересня у Курській області, виконуючи бойове завдання. Оборонцю було 36 років. 🕯️Степан ГолубінкоЖитель Бориславської громади. Після повномасштабного вторгнення став на захист України. Загинув 28 вересня поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області під час виконання бойового завдання. Йому було 43.🕯️Ростислав ПрокопчукЖитель села Новоставці Лопатинськоі територіальної громади. З початком повномастшабної війни добровольцем вступив до війська Національної гвардії України. Був інспектором прикордонної служби вищої категоріі-начальника 3-го відділення прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 9938. Загинув 2 жовтня поблизу села Білогорівка Луганської області.Вічна пам’ять усім героям! 🙏

Укриття мають бути місцями максимальної безпеки для усіх, хто в них перебуває. А не місцями травматизації. Дав доручення департаменту освіти і науки ЛОДА спільно з працівниками ДСНС у Львівській області провести бесіди зі всіма, хто відповідає за безпеку у закладах освіти області, аби таких ситуацій, як трапилася сьогодні, більше не повторилося.Нагадаю, під час повітряної тривоги, яка тривала на Львівщині з 12:01 по 12:58 17 вересня, в укритті Львівського професійного коледжу моделювання і ресторанної справи впав та розгерметизувався вогнегасник. Керівниця закладу видала наказ щодо інциденту, поінформувала ДСНС і поліцію згідно з протоколом. У навчальному закладі проведуть службове розслідування. Але постраждали четверо учениць. Їх госпіталізували. Трьох вже відпустили додому, одна – на вимогу батьків перебуває у лікарні під спостереженням медиків. Швидкого одужання дітям.Що стосується раптової повітряної тривоги, головне, що треба знати жителям області: ситуація була під контролем у ПвК «Захід». Загроза не підтвердилася.

Зараз у Харкові ще тривають рятувальні роботи. Удар російської авіабомби по будинку. Це звичайний багатоповерховий житловий будинок. Була пожежа, завали перекриттів. Відомо про людей під завалами. Станом на зараз 35 поранених, і серед них – троє дітей. На місце оперативно прибули всі служби, рятувальники, медики, комунальні служби, і всім, хто постраждав, надається допомога. Загалом тільки в одному цьому ударі по Харківщині було чотири авіабомби. Одна по Харкову, по будинку. Інші три – по селах в Харківській області. Сьогодні ж росіяни били такими бомбами по Сумщині, по нашій Донеччині. Загалом щодобово – не менше сотні таких авіаударів. За одну минулу добу – 128 керованих авіабомб. І протиставити цьому терору можна лише системне рішення, і це рішення щодо далекобійності. Щоб знищити російську військову авіацію там, де вона базується. Це очевидне, логічне рішення. Ми пояснили вже всім партнерам, чому Україні дійсно потрібна достатня далекобійність. І кожен такий російський удар, кожен прояв російського терору, як сьогодні проти Харкова, проти нашої Сумщини, проти нашої Донеччини, – все це доводить, що далекобійність має бути – і має бути достатньою. Ми очікуємо відповідних рішень передусім від Сполучених Штатів Америки, Британії, Франції, Німеччини, Італії – усіх, хто може своєю рішучістю допомогти в порятунку життів.

Зараз, уже в серпні, потрібне посилення деяких правових позицій нашої держави. Перше. Ми маємо чітко гарантувати саме на законодавчому рівні, що наші воїни, які беруть участь у Курській операції, наприклад, та братимуть участь в усіх інших наших діях на території держави-агресора, будуть отримувати абсолютно всі виплати та преференції, які передбачені для передової. Друге. Кожен воїн, який захищає Українську державу, захищає наших людей, захищає нашу незалежність, заслуговує на визнання та максимальну підтримку. Це стосується, зокрема, тих наших воїнів – українських легіонерів, – які наразі мають громадянство інших держав, але поки що не України. Вони заслуговують бути нашими громадянами, громадянами України. Також це справедливо поширити і на їхніх рідних, на рідних наших героїв.Третє рішення. Має бути врегульоване питання трофейної зброї, яку наші воїни здобувають у боях. Ми маємо це владнати.І ще одне. Зрадники, які втекли в Росію після 24 лютого. Колаборанти, які працюють на війну. Всі злочинці, які пішли на службу російській державі. Вони мають бути позбавлені будь-яких звань і нагород в Україні, і це має бути зроблено реально – так, щоб рішення про позбавлення нагород не було лише декларативним, а дійсно фіксувало, як Україна ставиться до такої особи.І я прошу Верховну Раду України зібратися для розгляду цих питань невідкладно у найближчий час.

На третьому році повномасштабної відкритої війни міський голова Одеси захищає poсійський імперський міф.Здавалося б, цілком логічне, передбачуване і законне завершення процесу декомунізації: від 27 квітня до 27 липня 2024, відповідно до закону, начальники обласних військових адміністрацій були зобов’язані завершити процес деколонізації, якщо за попередні 9 місяців цього не зробили громади.Тому в останні дні липня в Україні активно обговорювали зміни назв топонімів, головним чином, у великих містах. Та якщо на заході України деякі громади просто не поспішали, не встигли, не зрозуміли закон до кінця, обурилися, бо не знали про такі обов’язки і терміни, то міський голова Одеси Геннадій Труханов навіть змонтував спеціальне відео. У ньому відверто захищає імперський історичний міф про те, що Одеси нема без «большої» російської культури, без путінського орденоносця Жванєцкого, Пушкіна, Ільфа і Петрова та ще низки осіб, які пов’язують Одесу саме з російською історією та культурою. Ту саму Одесу, яку зараз щодня і щоночі обстрілює poсія усім, чим може. У пана Труханова якийсь стокгольмський синдром – коли жертва далі любить свого ката, чи він просто вирішив хайпанути на підігруванні ностальгічно налаштованим виборцям? Є ще третій варіант. І його мала б перевірити Служба безпеки України.Хочу підтримати цим дописом усіх свідомих одеситів, наших захисників, активну громадськість, які напрацювали та провели надзвичайно складну адвокаційну кампанію щодо деколонізації топонімів у місті та області. Знаю, що багато вулиць тепер носять імена справжніх новітніх українських Героїв, які зложили життя за українську Одесу. Хочу підтримати команду начальника Одеської ОВА та всіх ОВА, які розуміють свій обов’язок і визнають верховенство закону у цей нелегкий, але історичний час.Процес деколонізації – це руйнування міцно вкорінених, століттями нав’язаних міфів про дружбу народів, братерство, мир, спільну перемогу, велику російську культуру. І це також дорога до вивчення своєї справжньої історії, прийняття її, розуміння і достойна оцінка. Деколонізація – це процес одужання. Той, хто справді хоче жити, прагне справжнього одужання. Саме тому ми на Львівщині, разом із громадами, військовими і ветеранами, до січня 2024 демонтували всі радянські пам’ятники, абсолютна більшість із яких прославляли армію окупантів. І так само до 27 липня перейменували всі відомі нам топоніми, пов’язані з російсько-радянською пропагандою. Львівщина не тільки перша область без радянських пам’ятників, ми також перші, хто перейменував всі вулиці з навʼязаними москвою фальшивими назвами «Миру» і «Перемоги», «Дружби народів»…Щоб завершити процес остаточно, маємо позбутися всіх осередків московської псевдоцеркви. І сподіваємося, що ВРУ також вистачить політичної волі заборонити цю агентурну структуру кремля на законодавчому рівні.Наостанок скажу: хто хоче, той шукає можливості, всі інші називають причини.