Котов

Український суверенізм зараз це єдина доросла позиція.Хоча б тому, що вже якось незручно далі вдавати, ніби десь у Вашингтоні, Брюсселі, Берліні чи ще деінде сидить якийсь мудрий старший брат, який точно знає, як нам(та і їм самим) жити, що будувати і які рішення для нас (і взагалі) правильні. Ніякого старшого брата немає. Ні в США, ні в Європі. Там є держави, еліти, бюрократії, вибори, лобісти, свої кризи, свої страхи, свої інтереси і своя внутрішня гризня. І в цій конструкції Україна для них елемент звісно важливий, але це все одно зовнішній сюжет, а не центр всесвіту. Усюди криза і вона є наслідком тих політик, які впроваджувались з різних вище перелічених міркувань. Я не кажу, що в нас має бути сільський шаманізм про «особливий шлях», самодостатню геніальність на порожньому місці і тезу, що всі західні ідеї, інститути й практики хибні лише тому, що вони західні. Це якраз інфантильна реакція ображеного провінціала, який, розчарувавшись у кумирі, вирішив оголосити, що книжка, наука й електрика теж не потрібні.Ізраїль не копіював Пентагон, не дуже і було що копіювати на той момент. Ізраїль створив систему безпеки під свою географію і свої загрози. Сінгапур не став Британією 2.0, він просто взяв британський common law і вбудував у авторитарну модель розвитку, яка дала результат. Естонія не чекала, поки Брюссель скаже, як будувати цифрову державу . Вона взяла і зробила це сама і стала в багатьох речах еталоном. І навіть там, тим не мен,ш дофіга своїх проблем.І не те щоб ми мали якесь сакральне знання, як його і не мали ні Ізраїль, ні Сінгапур, ні Естонія. Ми просто бажаємо вижити.«Добре там де нас нема» вже не працює. Кругом є нюанс. Окрім Монако. Але там теж драма. Купив ти видову квартиру на першій лінії, дивився у вікно і бачив там воду. Але в монакськом королівстві треба було гроші і перед твоєю хатою побудували нове жк на насипному півострові. Там тепер перша лінія, а твоя друга. І дивишся ти не на море, а у вікно на Роджера Федерера в сімєйках. Не подобається - дзвони в Спортлото і їдь назад в свої хащі.Я прямо кажу, що суверенізм це не заперечення чужого досвіду. Суверенізм є правом та здатністю обирати для себе найкраще ,без релігійного поклоніння і без колоніального наслідування. Як ми вже посадили з МВФ в Єгипті, усюди є нюанс. Тобто дивитися на досвід західних партнерів треба спокійно й раціонально: ось це працює, тоді беремо; ось це працює в них, але не злетить у нас без адаптації, то переробляємо; ось це нам узагалі не підходить у нинішньому історичному, соціальному та воєнному контексті, а значить відкладаємо без почуття провини і без намагання сподобатися черговому зовнішньому спостерігачеві.Бо зріла країна відрізняється від незрілої не тим, що вона кричить про національну винятковість. А тим, що вона вміє вчитися без мавпування, співпрацювати без підпорядкування і запозичувати без втрати волі. Зріла країна, як і зріла людина, просто розуміє, що саме їй треба.Україні час остаточно вийти з психологічної моделі, в якій десь існує зовнішній дорослий, що або врятує, або оцінить, або сертифікує нашу правильність, який точно не витирає руки об штору і не тушить беники об язик, бо він дорослий. Ніхто нас не сертифікує. Ніхто за нас не побудує робочі інститути під наш контекст. Ніхто не проживе за нас цю війну, цю трансформацію і цей історичний іспит.Тому український суверенізм це концепція не про істерики і не про хуторянство. Це політичне дорослішання.Розумний українець не каже «все західне погане» , але і не каже що «Захід має придумати нам майбутнє».Розумний(звичайний) українець каже просту річ. Ми беремо найкраще, розуміємо ціну кожного рішення, враховуємо український контекст, і будуємо свою державу як суб’єкт, а не як вічного молодшого партнера на випробувальному терміні. Якийсь поет про щось таке казав, тільки не можу пригадати хто.Тому ми десь між «народ, якого правди воля ніким звойована ще не була» і «і свого научайтесь і чужого не цурайтесь».

Збройове, промотуйте На картинці Adams Arms p2 і сьогодні він закінчився.Десь на настрілі між 15к і 16к.Лічина затвору це все витримала. Якщо місяць назад він не міг стабілізувати 55 грейн, то сьогодні 62 грейн прилітав в мішень боком розміром з всю кулю. Академічні «утюги» з палати мір та вагів. З висновків. 1) регульований газблок дуже сумнівна штука, яка додає ваги. Міняти пружину і буфер набагато простіше. 2) газ-пістон. З одного боку ви чистите арку за 5 патчів. З іншого боку в вас стабільно згорає перчатка, на місці де газ-пістон скидає порохові гази. Відповідно, газ-пістон виправданий лише для супер мілітарі, коли треба стріляти чергами. Проблема в тому, що майже ніколи не треба стріляти чергами і якщо дивитись крепкі відоси з штурмів, майже ніколи чергами ніхто не стріляє.Паралельно з тим. Марксманити на 308 майже перестали, і амери зараз замість кулемета на відділення таскаючть важку товствоствольну ар15, щоб в усіх був спільний бк. Trijicon Vcog є ультимативним загонником, де всі інші йому заздрять. Ніякий Nightforce nx6 поряд не стояв. Цей сетап з арки зробив безвіткатний бластер. Сетап на фото:карабін: Adams Arms P2 16"+ регульований газблокприціл: trijicon vcog 1-8дгк: Ultradyne ApolloSусм: Timney Triggers Solid Competitionприклад: Strike Industries Viperдодаткові прицільні: magpul pro offset руків'я переведення вогню: BCM Gunfighterбуфер віддачі: H3

Мене давно цікавило, чому меморандуми України з МВФ завжди звучать так, наче ми програли їм країну в карти. Чому в обмін на гроші нам раз за разом треба то переписувати кримінальний кодекс, то вкотре перезавантажувати АРМА, то заводити міжнародників у сільраду.І головне — чому за десять років цих меморандумів обіцяний економічний ріст так і не став новою нормою. Якщо кредит нібито комерційний, то чому його видача щоразу обростає вимогами, які більше схожі на політичну перебудову держави? І яким саме чином, наприклад, “правки Лозового” заважають державі Україна повертати борги?Мені стало цікаво, чи всюди так. Чи це універсальний стиль роботи МВФ, чи до окремих країн застосовують окрему логіку. У певних колах жарти про МВФ майже завжди починаються з Єгипту — тож я пішов саме туди.Попереду три довгочити про пригоди бедуїнів з МВФ і про те, чого цей кейс може навчити Україну.У першій частині — базовий контекст: що таке сучасний Єгипет, звідки взагалі беруться паралелі з Україною і чому без цього тла будь-які висновки будуть надто дешевими.Лінк на Частину 1:https://censor.net/ua/blogs/3605709/chomu-mvf-p-dpisu-z-ukra-noyu-pol-tichn-memorandumi-ta-chogo-nas-vchit-dosv-d-giptu

Ронін написав хороший текст про військову потужність США. І справді, якщо дивитися на це суто технічно, американська воєнна машина виглядає майже безальтернативно: авіаносні групи, стратегічна авіація, дозаправка в повітрі, глобальна логістика, розвідка, технологічна перевага, масштаб виробництва і накопичений досвід проєкції сили. Усе це створює образ держави, здатної дістати будь-кого і будь-де.Але проблема в тому, що сучасна військова потужність демократії не є автономною. Вона не існує окремо від політичної легітимності, електорального циклу, бюджетного компромісу і суспільного консенсусу. Американські літаки летять не лише на пальному. Вони летять на схваленні Конгресу, на рейтингах адміністрації, на готовності платника податків оплачувати довгу зовнішню кампанію і на здатності політичного класу пояснювати, навіщо ця кампанія взагалі потрібна.Саме тут і починається межа між номінальною могутністю та реальною політичною спроможністю. Бо коли в гегемоні настає фаза внутрішньої турбулентності — мідтерми, криза більшості, інфляційний тиск, втома виборця від зовнішніх конфліктів, поляризація медіаполя, — тоді навіть колосальна військова перевага перестає автоматично конвертуватися в рішучу і тривалу дію. Засоби залишаються. А от політична воля стає дефіцитною.Іран, Китай та Московія це чудово розуміють. Вони можуть поступатися Заходу за технологіями, за якістю інститутів чи за рівнем життя, але мають іншу стратегічну перевагу: їхні режими значно менше залежать від швидкого суспільного схвалення. У них інший горизонт планування, менше внутрішніх запобіжників, слабший зв’язок між ціною війни і політичною відповідальністю керівництва. Там не треба щоразу відтворювати суспільний консенсус, щоб обґрунтувати застосування сили. Там достатньо рішення центру.Тому головна слабкість демократій сьогодні полягає не у нестачі зброї, не у слабкій промисловості і не у відсутності ресурсів як таких. Вона полягає у складності мобілізації політичної волі в умовах відкритого суспільства. Демократія сильна в конкуренції, в інновації, у гнучкості, у створенні багатства. Але в умовах довгого конфлікту вона часто програє в темпі режимам, які не зобов’язані переконувати власне населення, чому треба платити високу ціну за війну.Звідси і парадокс сучасного світу. Теоретично демократичний Захід має майже все, щоб перемагати. Практично ж кожне велике силове рішення проходить через фільтр виборів, рейтингів, бюджетних торгів і суспільної втоми. І тому питання полягає не лише в тому, скільки в США літаків чи флотів. Питання в тому, чи є у демократії механізм довгого утримання стратегічної рішучості без внутрішнього розкладання консенсусу.Саме тому авторитарні режими не обов’язково мають бути сильнішими за демократії. Їм достатньо бути терплячішими, жорсткішими і менш залежними від суспільного схвалення. Вони грають у довгу проти виборчого календаря. І поки демократія не знайде відповіді на цю асиметрію, її супротивники й надалі будуть тестувати межі її волі, а не межі її технічних можливостей.

Я вважаю, що ефективне співробітництво України і МВФ є вкрай важливим для розвитку України. Єдине питання, чому меморандум такої демократичної та некорумпованої країни як Єгипет з МВФ на 8 ярдів баксів (останній перегляд грудень 2025), містить в собі аж таргетування інфляції, фіскальну дисципліну, якусь там приватизацію та поїбать яку дерегуляцію для бізнесу. Я все канешна розумію, у нас війна, демократії менше ніж в Єгипті, в нас то вибори запіздали на рік цілий, а те що в Єгипті вони запіздали на 13 років - «ета другоє».Ну нема в Єгипеті громадянських свобод в мирний час, таких як в Україні в воєнний. Але хіба то важливо?З останніх демократичних свобод в Єгипті - звільнення з тюрми ні за хуй там же закритих владою активістів. І все ок. От 8 ярдів. Приходь забирай. Де сакральний ПДВ для фопів Ахмеда та Мухмуда, які продають тобі кальян на ринку в Хургаді? Де скасування пільг для посилок Фатіми? Де незалежні блядь антикорупційні інституції? Де скасування правок Омара Лозового, я вас питаю? Може треба незалежний інститут експертизи для Антикорупційного Бюро Рамзеса Пʼятого? А нема там блядь ніякого Антикорупційного Бюро. Така хуйня малята. Головний антикор орган там був заснований в 1964 році жерцем Імхотепом. Чому нас вчить ця історія? Тому ще є обмежене коло осіб, яке займається пропозиціями хуйні МВФу в питаннях України у власних політичних інтересах. That’s all, folks!

Десь з місяць назад фейсбуком пролітала новина, що в Британії дідусі та бабусі гуртуються в громадські сили правопорядку і, замість лото і бриджу, ловлять на місцеві труками порушників швидкісного режиму в чигирях за селом. Подавалося це позитивно — мовляв, ось, бачте: спроможність громади, громадянська свідомість і все таке інше.І це досить старий прийом політичної соціальної інженерії — давати місце спускати пар і бороти якихось там порушників.А тепер сідайте в машину часу і їдьте в Київ 2005 року. Там ви зустрінете давно забутий прилад — блокувальник руля. Це така приблуда, щоб кермо не крутилось і угнати було довше/важче.Так от. Це дуже актуальна приблуда в Лондоні зразка 2025 року. Наприклад, якщо ви паркуєте ролс-ройс у центрі. Залізна палиця на 911 Turbo S — це базовий мінімум чи розкішний максимум?Така ж сама історія з крадіжками годинників. Це і озброєні пограбування магазинів, і давно забутий гоп-стоп на вулиці.Але це все — лакшері і не проблеми простих громадян з трукамом у кущах села. Давайте подивимось на телефони. Guardian пише, що з 2021 року кількість крадіжок телефонів зросла на 425%, з них 42% — у Лондоні (за даними страхових компаній). А NY Times пише, що це організовані міжнародні синдикати крадіжок телефонів в Лондоні, які потім пересилають телефони в Китай і нормально так заробляють.Там можна довго пірнати в статистику. ChatGPT мені просто зібрав статистику популярних тегів на YouTube по роках. Вона досить красномовна.Тому, коли в нас чергова ментовська громадська організація бореться за штрафи, щось там «посилює» та «покращує», варто задавати питання: димовою завісою до чого є ця діяльність? Яку поразку держави зараз піарно цим закривають?І такі подачки, як пенсіонерам-даішникам, вирішують політичну проблему — запит на якусь там «справедливість» — і знижують відчуття безпомічності громадянина, який насправді так і лишається безпомічним.Тому, варто дивитись ширше на такі новини.

Тут Віталій Шабунін задає питання, як так могли слухати ларьочного Макіавеллі у вигляді Єрмака. Питання слушне, але пане Віталій є проблема. Проблема в тому, що ви такий самий ларьочний Макіавеллі у власній царині.Чи не ви там писали, разом з Ніколовим, ще півроку тому, що НАБУ вже не торт, проблеми величезні і НАБУ ні до чого не є здатним? Ну там директор не той, пам’ятаю було таке. Не зможе нікого розслідувати, і треба терміново міняти. І що там як з вашою експертизою? Будуть висновки на фоні результатів? Не буде їх, бо Макіавеллі не до висновків. І вже тим більше не до вибачень та визнання помилок. Ви вже мабуть і забули про те що безапеляційно, разом з Ніколовим стверджували, чи зараз видумаєте виправдання своїм словам. Або скажете, що саме через ВАШІ слова все помінялося, як от з Ф-16. А не через дії десятків детективів, і не через механізми, які були в НАБУ в той момент коли ви його критикували. Як і з Ф-16. Тепер то в НАБУ все дуже добре (насправді ні), бо ситуація змінилася (а це факт). А вчасно перевзутися, це не зрада, а прозорливість. Як і казав той самий Макіавеллі.В НАЗК все добре, в НАЗК все погано, Калмиков наш кандитат, тепер вже мабуть не ваш, бо каже протилежні речі і сперечається зі звітом ЄС. В МО все погано, Рєзніков поганий, а от є сонцесяйний Умєров і буде все отлічно в МО. Але тут сталася об’єктивна реальність і вже і Умєров не дуже. З усіма вказаними вище все зрозуміло, назвіть їх там ларьочними Рішельє. А з вами що будемо робити?Зливати документи з АОЗ може не ларьочна макіавелівщина? Тиснути на членів наглядової і маніпулювати наглядовою з метою продовжити контракт Безрукової це що? В якості кого? Згідно з якими повноваженнями? І якою відповідальністю?Кожного разу перевзування, так як би в нас пам’яті нема. І пояснювати нічого не треба, кожного разу давай, давай, давай.Але вас слухають. Ну як і Єрмака у свій час. А вас же так само ніхто не обирав. Повноваження ваші у законах не прописані. Експертиза ваша кожен день показує власну неефективність, то величезні гранти витрачені хз на що.Ну і що будемо з цим робити? Чи кому задавати питання чому треба слухати ларьочних Макіавеллі?Пишу це тут знову ж таки для памʼяті, а не для того аби викликати у вас якусь саморефлексію. Не здатні ви до неї. Там само як і Єрмак не був здатен.Основна претензія до Єрмака була вихід далеко за межі владних повноважень закріплених за займаною посадою, а потім монополізація донесення ларьочної інформації до центру прийняття рішень. Основна претензія до ЦПК монополізація донесення ларьочної інформації до центру прийняття рішень і всяка маячня запхана в меморандум МВФ для виконання нікому не потрібної грантової заявки.