Коробочка-2

БМД-2 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади в районі Амвросіївки Донецького району, весна 2014 року.Після початку військового вторгнення росіян до Криму підрозділи Збройних сил України були підняті за тривогою. В першу чергу, це були частини спецпризначення та аеромобільні війська, що мали найвищу боєздатність. В складі 25-ї ОПДБр найвищий рівень підготовки був в 1-му парашутно-десантному батальйоні, котрий регулярно брав участь у навчаннях та складався в основному з контрактників. В квітні 2014 року батальйон отримав завдання направитись в бік російського кордону до села Успенка Амвросіївського району з метою допомогти прикордонникам перекрити пункти пропуску, через які до України прибували бойовики з РФ. Батальйон прибув в зазначене місце в неповному складі через недоукомплектованість, але був посилений батареєю 2С9 "Нона-С" зі складу бригадної артилерійської групи. Вже на місці відбувалось поповнення штату за рахунок прибуття резервістів, а в районі Амвросіївки батальйон перебував до червня.#бмд

Су-24МР "жовтий 11" — найбільш відомий борт зі складу 7-ї бригади тактичної авіації.Літак має серійний номер 0415304 та був побудований в 1984 році. 1 липня 2014 року, під час здійснення розвідки на малій висоті над окупованою територією Донбасу на слов’янсько-краматорському напрямку, отримав влучання ракетою з ПЗРК. Пілотом та штурманом в тому вильоті були підполковник Євген Булацик (майбутній командир бригади) та майор Олександр Трошин. За спогадами штурмана, всього було чотири ракети, три з яких вдалось нейтралізувати відстрілом теплових пасток. Цікаво, що пуск з ПЗРК Олександр Трошин побачив в дзеркало заднього огляду, яке було зняте технічним персоналом з списаного МіГ-29 та встановлене в кабіну їх Су-24МР. Внаслідок влучання отримали пошкодження ліві двигун та кермо висоти, літак "провалився" вниз, але Олександр Булацик зміг його вирівняти та набрати висоту в 1000 метрів. Крім того, пошкоджений двигун різко збільшив витрату пального. Оцінивши ситуацію та запас пального, екіпаж прийняв рішення летіти до миргородського аеродрому. Під час заходу на посадку пошкоджений двигун спалахнув, але штатна система пожежогасіння успішно локалізувала полум’я вже під час посадки.Для відновлення літака було вирішено взяти хвостову частину від іншого борту. Донором послужив Су-24МР "червоний 05", що був на зберіганні в Білій Церкві. Провівши приблизно три місяці в ремонті, "жовтий 11" повернувся в стрій. Щоб нова хвостова частина від іншого літака не кидалась в очі, було вирішено пофарбувати весь фюзеляж з світло-сірого в темно-сірий колір, при цьому крила не перефарбовували, що видно на фото. Залишили й малюнок пащі акули на носовій частині. В такому вигляді літак літав до 2021 року, поки не був відправлений на зберігання з можливістю швидкого відновлення через малий залишковий ресурс планера. З початком повномасштабного вторгнення відновлений для відшкодування втрат, які понесла 7-ма БрТА на початковому етапі бойових дій. Станом на 2024 рік "жовтий 11" продовжував перебувати в строю бригади.На першому фото зовнішній вигляд літака станом на 13 вересня 2013 року, на другому — 16 квітня 2015 року. Третє та четверте зображення — лютий 2024 року, на п'ятому травень того ж року. На останньому фото наслідки влучання ракети ПЗРК.

Декілька 2С6 "Тунгуска" в цеху приватного підприємства "Оборонні технології". Кадри зі старого сюжету Defence Express за 2020 рік. Зі слів директора підприємства, перше державне оборонне замовлення на ремонт "Тунгусок" надійшло в 2018 році. Станом на літо 2020 року було відремонтовано понад десяток машин. Окрім ремонту, підприємство своїми силами розробило проєкт модернізації, який був фізично втілений в життя на демонстраційних машинах та включав в себе заміну застарілої електронної елементної бази на сучасну, встановлення цифрового зв'язку, супутникової навігації, заміну двигуна В-46 на В-84 та встановлення німецької допоміжної силової установки замість радянської газотурбінної (на двох останніх зображеннях видно старі індикатори та нові монітори замість них, які були встановлені на демонстраційній машині). В 2019 році повідомлялось, що підприємство "Оборонні технології" саме таким чином модернізувало для М'янми три машини 2С6. Щодо Міністерства оборони України, то, станом на 2020 рік, ніяких замовлень на модернізацію вітчизняних "Тунгусок" не надходило.

Цех Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу в січні 2022 року. В центрі стоїть єдиний екземпляр МіГ-29МУ2, на задньому плані два МіГ-29 9.13 військово-повітряних сил Азербайджану (ще один, третій, не попав в кадр). Перший політ дослідного МіГ-29МУ2 відбувся в грудні 2019 року. В 2020 році були завершені льотно-конструкторські випробування, під час яких відбулись польоти з ракетами "повітря-земля" Х-29Т та з корегованими авіабомбами КАБ-500КР. В подальшому розпочались державні випробування, завершити які планували в 2022 році з прийняттям літака на озброєння. З початком повномасштабного вторгнення літак був переданий до складу 114-ї бригади тактичної авіації. До складу ВПС України надійшли також азербайджанські борти.МіГ-29МУ2 був збитий 2 червня 2023 під час виконання бойового завдання з ураженням сил ворога високоточними авіабомбами JDAM в Покровському районі Донецької області. Керував літаком під час свого восьмого бойового вильоту майор Владислав Савєльєв з позивним Nomad, який, на жаль, загинув. #міг29

Відео з навчань Серпень-96, що стали першими великими показовими льотно-тактичними навчаннями в історії незалежної України. Головною тематикою навчань було бомбардування ворожих аеродромів. Ключову роль відігравали двадцять Су-24М зі складу 7-го БАП, дії яких посилила пара Ту-22М3 185-го ВБАП. Винищувальне прикриття забезпечували вісім Су-27 зі складу 831-го ВАП. Перед ударом бомбардувальників відбулось придушення ворожої ППО силами чотирнадцяти Су-25 452-го ОШАП. Розвідку здійснювали два Су-24МР 511-го ОРАП, чотири Су-17М4Р 827-го ОРАП та два безпілотних Ту-141. Участь в навчанні прийняли також МіГ-29 зі складу 161-го ВАП, які відігравали роль умовного ворога. Всі ці літаки присутні на відео. Була й постановка радіоелектронних завад з боку двох Мі-8ППА. На кадрах також є Мі-8МТ та Мі-24П, які забезпечили пошук та порятунок збитого льотчика.P.S. На відео видно чотири Су-17, однак, два з них наносять штурмовий удар. Станом на 1996 рік в постійній експлуатації перебували лише розвідники Су-17М4Р. Вони могли нести як розвідувальний контейнер, так і озброєння для ударів по землі. З частин, які брали участь в навчанні, до наших днів дожили тільки 7-й бомбардувальний авіаполк та 831-й винищувальний авіаполк, які нині мають статус бригад тактичної авіації. Відео з YouTube-каналу Василя Хмелевського.

Т-80УД на території 56-го гвардійського центру підготовки молодших спеціалістів мотострілецьких військ в місті Сертолово-2 Ленінградської області. Права машина раннього зразка з бонками для кріплення ДЗ Контакт-1 та замість датчику вітру 1Б11 має датчик ДВЕ-БС. Фото 2007 року.На момент розпаду Радянського Союзу серед стройових частин Т-80УД мали на озброєнні 4-та гвардійська танкова Кантемирівська дивізія та 2-га гвардійська мотострілецька Таманська дивізія. Всього на території РФ після 1991 року знаходилось 650-700 Т-80УД, з яких 500-550 мали знаходитись в складі двох дивізій, а інші перебували в військових учбових закладах та учбових центрах. В середині 1990-х років 4-та танкова дивізія почала переозброюватись на Т-80У та Т-80БВ, а свої Т-80УД в найкращому стані передавала до складу 2-ї мотострілецької дивізії, всі ж інші машини йшли до центральних баз резервів танків та на територію бронетанкових ремонтних заводів. Так, за деякими даними, 12-й та 13-й танкові полки зі складу 4-ї танкової дивізії пересіли на Т-80У та Т-80БВ відповідно, віддавши всі свої Т-80УД, а от 14-й танковий полк після отримання Т-80У лишив Т-80УД як другий комплект техніки до 2002 року. Крім танкових полків в склад дивізії ще входив 423-й мотострілецький полк, який також отримав газотурбінні вісімдесятки замість дизельної версії.Варто додати, що 4-та танкова дивізія в 1990-2000-х роках існувала в скороченому вигляді, як і 2-га мотострілецька дивізія. Станом на 2000-й рік в 4-й танковій дивізії 12-й та 14-й танкові полки були кадровані, а 13-й танковий полк був в розгорнутому вигляді. Розгорнуті полки активно експлуатували свої Т-80УД, тоді як в кадрованих вони активно не використовувались, через що ці машини доволі тривалий час продовжували перебувати в експлуатації. На озброєнні ж 2-ї мотострілецької дивізії Т-80УД знаходились до кінця 2000-х років, після чого в експлуатації вони лишились тільки в учбових частинах, де на них готували екіпажі для Т-80 та Т-90 до вичерпання їх ресурсу, після чого йшли на списання. В подальшому башти від Т-80УД використовувались для модернізації Т-80БВ до рівня Т-80У-Е1. Всього таким чином модернізували 30 машин.P.S. Велика подяка за допомогу поважній людині, завдяки якій вийшов цей пост.#т80

Niko Bellic?У соціалістичній Югославії вулиці Белграда були заповнені прісними седанами. І раптом — з’являється білий Porsche 911.1979 рік. Вісім ночей поспіль невідомий чоловік проносився містом на машині, якої ніхто раніше не бачив. Поки вся країна стояла в чергах за пальним і жила під жорстким контролем держави — він дрифтував вулицями Славії, вислизав із кожної поліцейської засідки й оголошував про свої наступні появи через радіоЙого назвали Белградським Привидом.Проте, експансія стріт рейсінгу в Югославії тривала не довго. Поліція влаштувала засідку, перекрила площу кількома автобусами та вантажівками, щоб заблокувати всі можливі шляхи втечі. Під час чергового заїзду Porsche врізався в барикаду. Зіткнення не було фатальним, але автомобіль зупинився, а водій зник у натовпі. Через декілька днів ”привида” було знайдено та заарештовано. Ним виявився відомий злодій Володимир Василєвич який займався викраденням автомобілів. Щоправда до того він викрадав лише Опелі, а не КарериVANGUARD#оффтоп

Су-17М4Р та Су-17УМ3 зі складу 48-го окремого гвардійського розвідувального авіаполку в Коломиї під час святкувань до Дня авіації, 28 серпня 2001 року. Під першим бортом підвішений контейнер комплексної розвідки ККР-1/2.Після розпаду Радянського Союзу ці літаки були в складі 827-го окремого розвідувального авіаполку, в складі якого було двадцять чотири Су-17М4Р та шість Су-17УМ3. В першій половині 1997 року дванадцять Су-17М4Р та два Су-17УМ3 передали до 48-го ОГРАП на заміну списаним МіГ-25РБ. 827-й ОРАП після цього був скорочений до окремої розвідувальної ескадрильї, яка була розформована в 2003 році. Літаки ж 48-го полку продовжували експлуатуватись до 2004 року, коли він також був розформований. Після розформування цих підрозділів частину літаків з їх складу утилізували, частину відправили на базу зберігання на аеродром Шкільний , а частину хотіли продати, для чого їх відправили на територію авіаційного ремонтного заводу в Запоріжжі для проходження ремонту та переобладнання Су-17М4Р в повноцінний ударний варіант. Вже в 2005-2006 роках вісім Су-17М4Р були продані в В'єтнам, а до Ємену в 2006-2007 роках продали дванадцять таких літаків. Пізніше в українських ЗМІ з'явилась інформація, що Ємен купляв ці літаки "по ціні не нового Мерседеса". #су17

На цьому відео пара штурмовиків Су-25 в складі ведучого майора Ростислава Лазаренко та веденого капітана Олександра Щербакова зі складу 299-ї БрТА під час свого першого бойового вильоту, що наносить удар по російській військовій колоні біля селища Чаплинка Херсонської області неподалік від місця подій, описаних в попередньому дописі. На початку відео видно Су-25М1 капітана Щербакова з бортовим номером 30, який несе 4 блоки Б-8 з некерованими авіаційними ракетами.За спогадами Ростислава Лазаренко, вже з малим запасом палива він виявив російську колону в складі паливозаправників, вантажівок та броньованої техніки, які знаходились одразу за лісопосадкою. Пролетівши колону, він з бойового розвороту зайшов для її атаки з хвоста, під час чого по ньому відбувся перший безуспішний пуск з ПЗРК, та атакував некерованими авіаційними ракетами, внаслідок чого була уражена та вибухнула ворожа техніка. Літак Лазаренко пройшов через полум'я з димом та уламків від вибуху, що призвело до втрати обертів двигунів його літака на деякий час (все це чудово видно на відео). Під час виходу з атаки Ростислав помітив другий пуск з ПЗРК, але встиг відстрелити хибні теплові цілі. Ракета вибухнула поруч з літаком, через що його Су-25 "просів" на 20 метрів по висоті. На жаль, в цей час капітан Щербаков був збитий та намагався катапультуватись з малої висоти. На відео видно, що його літак в цей момент мав сильний крен в ліву сторону, через що купол його парашута не встиг розкритись. Його тіло, як і тіло Олександра Жиброва, було виявлено місцевими жителями та поховане. В подальшому відбулось перепоховання в Дніпрі. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Ростислав Лазаренко долетів до запасного аеродрому з критичним запасом палива. В його літаку відмовила одна гідросистема, в іншій був низький тиск, через що не працювала механізація крил. Сам літак був весь в пробоїнах від уламків, постраждали навіть лопатки двигунів. Рішенням інженерно-технічної служби він не підлягав відновленню. Станом на грудень 2024 року Ростислав Лазаренко досягне відмітки в 438 бойових вильотів, матиме звання Героя України і буде повним кавалером ордена Богдана Хмельницького, також нагороджений Хрестом бойових заслуг та орденом "За мужність" ІІІ ступеня.#су25

Су-24МП зі складу 118-го окремого авіаполку радіоелектронної боротьби, 1994 рік. Су-24МП являє собою версію літака в ролі постановника перешкод. Всього максимум було виготовлено 12 бортів, 7 чи 8 з яких на момент розпаду СРСР перебували в складі 118-го ОАП РЕБ в Чорткові. В 1994 році цей полк було розформовано, а його літаки передали до складу 48-го окремого розвідувального авіаполку, однак, там вони перебували до 1997 року та були передані до складу 6-ї авіабази 33-го центру бойового застосування ВПС в Кульбакине.6-та авіабаза в 1996 році почала замість Ту-22М2 отримувати Су-24 перших серій зі складу 29-го БАП (інструкторський до 1995 року, в 1997 році був розформований) з Бердянську з частиною льотного та технічного складу. Авіабазі також треба було надати Су-24М, тому для її доукомплектування було вирішено відправити Су-24МП, які надійшли в 1997 році та стали використовуватись виключно в якості навчальних машин для підтримки навичок льотного складу. В такій ролі вони експлуатувались до 2004 року, після чого були списані та поставлені на зберігання в тому ж самому Кульбакине, де ще перебували доволі довгий час. #су24