Фото, на якому зображено візит китайської делегації до авіабудівної корпорації Shenyang Aircraft Corporation. На задньому плані стоїть куплений в Україні один із прототипів палубного винищувача Т-10К-7. Друга половина 2000-х років.

Після розпаду СРСР Україні в Криму дісталися два дослідні прототипи майбутнього Су-33, а саме Т-10К-3 та Т-10К-7. Перший перебував на авіабазі Новофедорівка в Саках, де проходив випробування на полігоні злітно-посадкових систем НИТКА. На початку 1992 року Т-10К-3 передали РФ, де він упродовж 1993-94 років продовжив програму випробувань, а пізніше став донором запчастин для інших прототипів.

Т-10К-7 станом на 1991 рік перебував на базі Науково-дослідного інституту ВПС у Кіровському й становив куди більшу цінність, оскільки був предсерійним зразком установочної партії та мав доведений механізм складання крил та горизонтального оперення, а також доопрацьовану електродистанційну систему керування (ЕДСУ) та інші доведені системи й механізми, яких не мав Т-10К-3. Саме через ЕДСУ цей літак залишився в Україні, адже її несправність не дозволила росіянам перегнати цей дорогоцінний прототип до РФ. Згодом літак отримав українські знаки розрізнення, але більше дослідні польоти не виконував.

У 2004 році Т-10К-7 таємно продали Китаю разом із документацією про випробування цього ж літака на міцність, які раніше проводилися у Феодосії на базі НДІ аеропружних систем. Купівля цього літака зіграла ключову роль в створенні китайського палубного винищувача J-15, який був необхідний для першого китайського авіаносця "Ляонін" (радянський проєкт 1143.6, що будувався в Миколаєві й був готовий приблизно на 70% на момент розпаду СРСР). Його також купили в України в 1998 році через підставну компанію всього за 20 мільйонів доларів. Варто також додати, що спершу китайці хотіли придбати в РФ два серійні Су-33 з перспективою розширення замовлення до 50 бортів, але росіяни не пішли на цю угоду, адже саме в той час китайці розірвали контракт на купівлю 200 літаків Су-27СК після отримання приблизно 100 одиниць, та наполягали на підписанні контракту відразу на велику партію. Таким чином, саме купівля Т-10К-7 в України дозволила КНР досить швидко створити палубну авіацію, не витрачаючи багато років на власні дослідження або намагаючись купити літаки Су-33 на російських умовах.