Насправді анонси люблять не лише читачі, але й команди видавництв. Коментарі, репости — це щось на кшталт швидкого дофаміну. У створення книжки залучено більше людей, ніж ви можете подумати, а від моменту, коли купуються права, до моменту, коли анонс взагалі можливий — може минути 9-12 місяців (іноді більше). Тож від написати, щоб запитати про права — до виходу паперової книжки вже й можна забути, про що та книжка мала бути. А анонси дають емоційне підживлення. Я часто жартую, що анонси — зло (хоча теж їх люблю), бо як тільки книжка анонсується, з нею щось трапляється. Якщо анонс із приблизними датами — форс-мажор буде 100%, якщо без дат — 60%. Навіть не називатиму приклади. Але з цих анонсів три книжки прям дуже чекаю і планую читати (не люблю читати в пдф, то чекатиму теж у папері). «Фаворити» Лейн Фарґо — фігурне катання, суперництво, одержимість. Готується екранізація на Netflix. Ну і це драма, а я таке зараз люблю більше, ніж комедії. «Тео з Ґолдена» Аллена Леві — про цю книжку тут писала: https://t.me/knyzkove_zhyttya/11080Вона вже на передзамовленні. «Вчоріч» Каро Клер Берк — одна з найгучніших книжкових новинок цього року. І про неї теж трохи писала: https://t.me/knyzkove_zhyttya/11434Українською теж має бути в цьому році (постукайте десь там по дереву). Tradwife-блогерка опиняється в житті, яке сама романтизувала, бо дуже легко робити масло і доїти корів, коли за кадром купа помічників. Трохи важче, коли помічників нема. Права на екранізацію вже куплено, а головну роль має зіграти Енн Гетевей.