В англомовних книжкових соцмережах цей рік називають роком букгьорл, бо виходить дуже багато екранізацій. І багато їх було в 2025, а в 2026 їх ДУЖЕ БАГАТО. Я от так без пошуків і довгих думань можу назвати 17 екранізацій, частина з яких вже вийшла, інші — мають трейлери або дати. І що це? Плюс чи мінус? Наче: Катерино, ну які тут мінуси, що ти вигадуєш. Але коли це 6 екранізацій на рік загалом, 2 з яких в одного видавництва — то це реально великі інфоприводи. Є час підготуватися, вся (ну не вся, ок) увага книжкової спільноти привернута до цього інфоприводу. Люди, які мало читають такі: ого, знято за бестселером. Треба купити. Коли ж це біля 20 екранізацій за рік, то важливість кожної окремо падає, аудиторія розділяється і сегментується. Ну бо це вже більш як одна екранізація на місяць. Тиждень поговорили — і побігли далі. Тобто вже не кожна екранізація — це пріоритет, а з цих екранізацій команда (і читачі) визначають, що буде більшим пріоритетом, а що середнячком. Не скажу, що це погано. Але не може все бути у фокусі — з одного боку. З іншого — щоразу треба прикладати більше зусиль команді, щоб отримати хоча б ті ж результати, які були раніше. Як то кажуть, обирай таблетку.