#начитала «Шлях Еврідіки» Наталії Довгопол і дуже раджу!Відгук буде коротким. Українка Віро летить у Грецію, бо відомий місцевий письменник вкрав її рукопис. З дитинства Віро бачить дивні сни і видіння — і через це вона втрапить в небезпечні пригоди і орфічний культ (не без залучення цього ж письменника). Це книжка, в якій неможливо визначити один жанр. Тут багато романтики, багато пригод, є містика і загадки. Романтично-пригодницька історія. Або ретелінг міфу про Орфея і Еврідку (я не знала цього міфу раніше). Я ще не читала ретелінгів від українських авторів. Ще й коли він такий динамічний (до цього я читала «Цирцею» — і там зовсім інший темп). Чомусь іноді згадувалася Стефані Гарбер — в описах і деталях, хоча сюжет абсолютно не схожий. Головна героїня іноді дратує своєю емоційністю, синдромом «світ крутиться навколо моїх проблем» (що логічно, бо вона тут головна героїня). І не скажу, що вона мені прям подобалася, але її дреди і татуювання із мойрами 🔥 Але Стас — це любов! 💔💔💔 і подружка головної героїні теж (хоч і на візочку, але стільки всього наробила!). Мінус: Після цієї книжки страшно захочеться в Грецію!Плюс: Після цієї книжки страшно захочеться в Грецію!✔️ Я вже читала книжки Наталії Довгопол. І її «Шпигунок з притулку Артеміди» теж ніжно люблю!✔️ Онлайн-презентація книжки https://www.youtube.com/live/4w74XPkH39E?si=cfq-pTBmsJG1-EAa