Перші 10 сторінок була в захваті, наступні 20 сторінок тягнулися так довго, що я вже майже змирилася, що закину. А далі втягнулася в стиль автора і зацінила його іронію. Купила «По той бік серця» Смолича на стенді Урбіно під час Арсеналу. Тоді Анатолій Івченко (засновник видавництва) розказав, що це перше перекидання за 90 років. 😯 Пішла ще трохи почитати: 📍 Стаття Ярини Цимбал «Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича»www.istpravda.com.ua/articles/2025/07/10/165138/«"Фальшиву Мельпомену" (1928) Юрія Смолича і згодом "По той бік серця" (1930) визнали націоналістичними вже на початку 1930-х. Обидва романи встигли пережити по два видання (друге — в чотиритомнику Смоличевих творів 1930 року). "Фальшиву Мельпомену" було перекладено російською, а "По той бік серця", перероблений на виставу, йшов на сцені московського Нового театру.»📍 Замітка про роман у блозі Урбіноwww.urbino.com.ua/post/%D1%8E%D1%80%D1%96%D0%B9-%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87«…гротескна, іронічна й глибоко тривожна розповідь про країну, яка ще вірить у світле майбутнє, але вже чує кроки тоталітаризму за спиною.»