“Агонія імперії” - Юрай МесікПро що:Розвал рашкіЧому ні: Вас все ще тригерять згадки про війнуНабридло читати позитивні обіцянки Чому так:Я ж казала про розвал рашки?Почитати приємне про УкраїнуЗагалом: Не впевнена, що бачила в когось у блозі відгук на цю книгу, та й на Goodreads немає українського видання, а в оригіналу - рейтинг нижче 4. Якщо ви ще не в курсі, я намагаюся уникати книжок із таким рейтингом. Але рада, що інколи дозволяю собі помилятися.Автор не є професійним істориком, проте доволі цікаво розповідає про історію та аналізує події. Основний фокус книги - можливі варіанти розпаду рашки: на які саме регіони чи землі і кому вони можуть відійти з огляду на історичне підґрунтя. Якщо ви пам’ятаєте мапу з кабінету Буданова, то автор пропонує приблизно такий самий поділ.Також побіжно згадуються передумови війни та те, завдяки кому і чому рашка здобула свою міць і не розвалилася раніше. Сюрпрайз-сюрпрайз: США та Європа активно накачували країну грошима й знаннями.Доволі позитивно автор ставиться до України та ЗСУ - в деяких моментах аж надто захоплено. Хотілося б бачити трохи критики, якщо не на події на полі бою, то хоча б на політику. Сподобалося також, що в автора немає рожевих окулярів щодо Навального та опозиції. Він доволі точно описує і склад мислення цієї нації, і бажання задовольняти імперські амбіції - незалежно від того, в якому таборі ти перебуваєш.Шкода, що книга охоплює аналіз подій лише перших років повномасштабного вторгнення, бо мені було б цікаво почитати і про вплив Трампа, і про щоденні атаки БПЛА, і про внутрішні рухи в самій країні. Але буквально минулого року вийшла Vene impeeriumi vältimatu lõpp («Неминучий кінець російської імперії»), яку я із задоволенням прочитала б - можливо, там якраз є відповіді на мої запитання.І наостанок. Знаєте, дуже дратують історики з їхнім захопленням тим, що ми живемо в «історичні часи», і всі ці обіцянки, що треба потерпіти ще років 50–100. Хочеться просто пожити спокійно 😓7,5/10#прочитане #відгук2026 #КСД #історія