Станом на 7 вересня 2026 року ситуація навколо Куби дуже важка.

США фактично перекривають Кубі доступ до значної частини імпорту нафти. Ця політика триває близько 9 місяців і стала головним фактором нинішньої енергетичної кризи.

Через нестачу пального електромережа працює з величезним дефіцитом. Блекаути можуть тривати 12–30 годин і більше, а загальнонаціональні аварії електромережі вже відбувалися кілька разів цього року.

Ситуація вже переходить у гуманітарну площину: проблеми з електрикою та водопостачанням погіршили зберігання продуктів і санітарні умови. Посольство США 5 вересня навіть випустило медичне попередження через різке зростання кишкових захворювань.

Це не класична військово-морська блокада, коли американські кораблі фізично оточили Кубу. Йдеться передусім про економічний тиск, санкції та блокування постачання нафти через загрозу санкцій країнам і компаніям, які її постачають.

США при цьому не послаблюють тиск: 3 вересня Вашингтон ввів нові санкції проти п'яти кубинських компаній та онука Рауля Кастро.

Туризм, один із головних джерел валюти Куби, теж різко просів: за січень–липень 2026 року кількість іноземних туристів була приблизно на 62% нижчою, ніж за аналогічний період 2025 року.

Коротко: зараз США проводять щодо Куби одну з найжорсткіших кампаній економічного тиску за багато десятиліть. Її головний удар у 2026 році — паливо → електроенергія → транспорт, вода, продукти, промисловість і медицина.

Водночас Куба намагається виживати за рахунок економічних реформ і залучення іноземного капіталу — буквально 3 вересня уряд оголосив новий пакет реформ для приватного та іноземного бізнесу.