Єлісей Ходоловський | Про рік, що іде, писати багато не буду, ви самі все бачили. Тепер окрі...

Про рік, що іде, писати багато не буду, ви самі все бачили. Тепер окрім рф, кнр, кндр, Лаосу, Ірану, Ізраїлю, Угорщини і Білорусі проти нас ще активно діють США і Індія, і, схоже, на черзі ще декілька країн.Тому, наступний рік точно буде важчий за попередній і результат визначиться тим, хто буде готовий терпіти більші труднощі заради перемоги. В принципі, як і передбачалося з самого початку. З хорошого, глобально наша економічна ситуація за умови продовження підтримки Європи краща за російську. Якщо ви слідкували за цим протягом року, ви і так в курсі, якщо ж ні, то наведу лише один факт, що в Новоросійську - останній базі Краснознамьонного Чорноморського флоту - зараз бувають цілі дні без постачання води. Нам треба всього лише протриматися на один день довше за них. Навіть неважливо де саме на цей день проходитиме лінія фронту: переможець забере усе.Робіть запаси їжи і ліків, збільште свою фінансову подушку, думайте як ви житимете в умовах тривалої відсутності електрики коли періодів зі світлом вже не вистачатиме для зарядки акумуляторів - я не кажу, що так обов'язково буде, але виключити цього я теж не можу. Вчіться надавати першу допомогу, робити дрібний ремонт, економно витрачайте ресурси - будьте максимально самодостатніми. Перемикайтесь з режиму споживання у режим виживання. Ну і звісно, вступайте до лав Сил оборони або принаймні активно їх підтримуйте. Не лайком в соцмережі, не донатом в 20 грн, а суттєвими діями.Незважаючи на те, що мабуть жодна країна в історії не стояла проти такої потужної навали протягом такого тривалого часу, я відкидаю тезу про те, що "соромно вже не буде". Підручники історії писатимуть теж переможці, тому втішний приз за участь тут не видадуть. Нам потрібна лише перемога.Будь-які мири чи перемір'я не будуть тривалими. Воювати ще весь наступний рік і, скоріше за все, значну частину 2027. Ніхто свої війська до нас не пошле, принаймні з хорошими намірами. Тому кріпіться: буде важко, буде неприємно, буде боляче. Але іншого способу вижити як нації у нас немає. Історія давала нам подібні шанси приблизно раз на 500 років. І дуже хотілося б цей не прогавити.