Блог Галини Казначей

🩺 Лікарняні у 2026 році, якщо стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців (Серія Довідників - 2026. Випуск 4 )Якщо застрахована особа протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше ніж 6 місяців, розрахунок лікарняних проводиться із обмеженням — незалежно від загального страхового стажу за все життя.Суть обмеження:допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється з фактично нарахованої зарплати, з якої сплачено ЄСВ, але в розрахунку на місяць не може перевищувати МЗП, установлену в місяці хвороби.Показники для 2026 року:МЗП — 8 647,00 грнМаксимальна денна виплата — 284,07 грн(8 647,00 грн ÷ 30,44)Алгоритм для бухгалтера:1️⃣ розрахувати фактичну середньоденну зарплату;2️⃣ застосувати відсоток оплати залежно від загального страхового стажу (50%, 60%, 70% або 100%);3️⃣ порівняти результат із 284,07 грн;4️⃣ до оплати взяти меншу з двох величин;Як це працює на практиці (реальні приклади):🔹 Ситуація А (зарплата вища за обмеження): фактична середньоденна зарплата з урахуванням стажу — 1 311,48 грн, але стаж за останні 12 місяців < 6 місяців ⇒ лікарняні оплачуються лише в межах 284,07 грн за день.🔹 Ситуація Б (зарплата нижча за обмеження): фактична середньоденна зарплата — 262,81 грн, що менше 284,07 грн ⇒ лікарняні оплачуються за фактичною сумою — 262,81 грн за деньВажливо:це обмеження стосується саме страхового стажу за останні 12 місяців, навіть якщо загальний стаж працівника перевищує 8, 10 чи 20 років. Обмеження — це стеля (не більше), а не гарантована сума.📌 Збережіть — це одна з найпоширеніших помилок під час розрахунку лікарняних#Довідникбухгалтера2026 #Випуск4

Україна отримає оновлений Трудовий кодекс.Сьогодні на засіданні Уряду ми ухвалили проєкт Трудового кодексу України, який має дати старт реформі ринку праці. Над створенням документа команда Мінекономіки працювала понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів. Мала можливість розпочати та координувати цей процес, перебуваючи на посаді віцепрем’єр-міністерки. Рада, що команда успішно завершила важливий етап для старту реформи. Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. За цей час змінилися структура економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників. Новий Трудовий кодекс це враховує та формує зрозумілі правила трудових відносин. Документ є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку Уряд також ухвалив сьогодні під час засідання. Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю. Що змінюється? 🔸Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає 8 ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці – 43 млрд грн на рік. 🔸Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.🔸Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах. 🔸Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.🔸Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.🔸Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок. 🔸Більше можливостей для працевлаштування молоді. Зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір. Ухвалення Кодексу також є важливим кроком для нашої подальшої євроінтеграції. Документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій МОП.Окремо дякую Тетяні Бережній, яка займалася розробкою документа на попередній посаді, Олексію Соболеву, Дарині Марчак та чинній команді Мінекономіки за системну роботу над цією реформою. Наступний крок — розгляд проєкту в першому читанні в залі парламенту. Розраховуємо на підтримку народних депутатів та конструктивну роботу над документом між читаннями.

ЄСВ-2026: як працює мінімальний страховий внесок і де бухгалтери найчастіше помиляються (Серія Довідників - 2026. Випуск 2 )Колеги, у 2026 році «мінімалка по ЄСВ» знову буде точкою контролю для перевірок. Коротко й по суті 👇💰 Мінімальний страховий внесок ЄСВ у 2026 році▪️ 1 902,34 грн на місяцьРозрахунок простий:8 647 грн (МЗП) × 22% = 1 902,34 грн📌 Коли виникає обов’язок “дотяжки” до мінімального ЄСВЯкщо за звітний місяць фактична база нарахування менша за МЗП, ЄСВ сплачуємо у два кроки:▪️ з фактичного доходу;▪️ з додаткової бази (різниці до МЗП).🧮 Алгоритм розрахунку1️⃣ Визначаємо додаткову базу:МЗП − фактичний дохід.2️⃣ Рахуємо ЄСВ з фактичного доходу:факт × 22%.3️⃣ Рахуємо ЄСВ з додаткової бази:різниця × 22%.4️⃣ Складаємо обидві суми → маємо мінімальний ЄСВ.📊 Практичний приклад (2026 рік)▪️ МЗП — 8 647 грн▪️ Фактична зарплата — 8 000 грн ЄСВ з факту:8 000 × 22% = 1 760,00 грн Додаткова база:8 647 − 8 000 = 647 грн Доплата ЄСВ:647 × 22% = 142,34 грн✅ Разом ЄСВ до сплати:1 760,00 + 142,34 = 1 902,34 грн📝 Як показати у звітності (Додаток Д1)▪️ додаткову базу та ЄСВ з неї відображаємо окремим рядком;▪️ у графі 09 — КТН «13»;▪️ показуємо по кожному працівнику, щодо якого була «дотяжка».💡 Порада з практикиПеред формуванням Д1 перевіряйте:✔️ чи це основне місце роботи;✔️ чи немає пільгової ставки ЄСВ;✔️ чи повністю місяць працівник перебував у трудових відносинах.Інакше «дотяжка» може бути або зайвою, або з помилкою.🍽 Аналогія для запам’ятовуванняМінімальний ЄСВ — як мінімальний чек у ресторані:навіть якщо замовили «на меншу суму», до встановленого мінімуму доведеться доплатити.Збережіть пост — у 2026 році він точно стане у пригоді 👌

❌Суд постановив, що частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.‼️Суд визнав неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплатЗгідно з частиною першою статті 233 КЗпП „працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.Джерело: КСУ