Мода на націоналізм.Сучасному суспільству нав’язали хибну тенденцію, що громадянином держави людину робить лише наявність паспорта, а ріст популярності ліберальних і космополітичних ідеологій посіяв байдужість до будь-яких обов’язків, не говорячи вже про традиційні цінності та високі ідеали.Суспільство розглядає державу лише з перспективи соціальних благ та задоволення матеріальних потреб окремого індивіда. Фактично суспільство готове любити свою Батьківщину лише тоді, коли це вигідно або коли це стає суспільною модою. П’яне бидло кричить на вулиці «Слава Україні!» і називає себе патріотами, посилаючись на свою гордість за хлопців, які відбили черговий наступ росіян чи звільнили новий населений пункт. Симетрично постає питання: який внесок зробило це тупе стадо у вищезгаданий успіх на фронті? Все частіше на вулицях можна зустріти гламурних сучок і півників у шмотках від «Heyday brand» з національною символікою, розфарбованою у кольори ЛГБТ. Націоналізм скотився до свого роду моди, футболка з символікою - це більше не форма протесту, не виклик суспільству, що потопає в деградації, а лише жалюгідна данина моді. Називаючи себе націоналістами, ми перш за все ідентифікуємо себе з людьми елітарного світогляду. Ми любимо нашу країну незалежно від часу, погоди і пори року. Ми любимо її за будь-яких обставин, незалежно від того, процвітає вона чи переживає занепад. Ми дивимось на сьогоднішні труднощі не як на біду, а випробування, яке нас лише загартує і зробить сильнішими. Наш світогляд – не мода, а боротьба, щоденна і невтомна праця в ім’я наших ідей, постійні зусилля над собою, презирство до своїх слабкостей і змагання до ідеалу надлюдини. Наша ціль – могутня нація і держава, і вона залишається незмінною, незалежно від того, що модно в цьому сезоні. Щось модне, щось було модним, та є цінності, які не старіють ніколи.