За останній час я створив для себе кілька повноцінних додатків та делегував на Ші багато процесів. Поступово мої шок та здивування (від того, йак зараз можливо ) замінюються іншими відчуттями.Чимось це схоже на часи, коли мені купили перший ПК і я міг друкувати реферати в школу замість того, щоб писати їх від руки.))На днях повністю віддав "на волю богам" один із каналів, у тому числі і публікацію готового відео.Результат я отримую той, який треба=технічно відео є такими, якими ми їх руками б робили . Не дивлячись на те, що все відбувається так круто/легко/без моєї участі, я все ще ставлюся до цієї історії скептично – просто цікавість взяла верх.Цикл такий:Ші прокидається – повністю створює відео – публікує його на Ютуб – публікує пост-анонс у тг каналі – засинає.Я отримую сповіщення в свій Тг + є сайт, щоб у реальному часі бачити, що там відбувається, і вносити правки, якщо це необхідно.Ютуб/не ютуб, чим би ви не займались, можна зараз будь що зробити. І це будь шо може бути навіть не топорним.Хз як пояснити, але тут все залежить насамперед від вашого розуміння задачі. Від вашої фантазії/бачення того, як зробити процес цікавішим, продуманішим і гнучкішим. В цілому все це наштовхує на думки про свій подальший шлях та напрям роботи.В якийсь момент мене так поглинули всі ці вайбкодинги, що я почав забувати, яка взагалі їх роль у моєму житті.Начебто вони мають щось спростити, звільнити час, а в результаті сидиш весь день та півночі за ноутом. 🤷🏻‍♂️Повернув свій режим: о 22:00 вже маємо бути в ліжечку, бачити сни, щоб прокинутися раненько, відчувати себе чемпіоном і робити те, що маєш, із зовсім іншого стану.))Вміти налаштувати асистента, який слідуватиме будь-якому плану – зараз легко, а от асистента в своїй голові тримати в їжових👀 рукавицях – рівень легендарний.Пам'ятаємо це.💪🏻💪🏻