Білорусь готується запровадити військовий стан через удари України по рф, — ЗМІ 📍В Білорусі розглянуть зміни до закону про воєнний стан, які пропонують можливість введення відповідного правового режиму через війну Росії проти України. Законопроект вже направили до нижньої палати парламенту.📍Проєкт закону передбачає, зокрема, уточнення та конкретизацію завдань збройних сил, функцій генерального штабу збройних сил щодо забезпечення військової безпеки та збройного захисту Республіки Білорусь.📍А також приведення у відповідність до військової доктрини переліку військових загроз, які є підставами для введення військового стану на території Білорусі.📍Тому виходячи з оприлюдненого тексту законопроекту, можна стверджувати, що він передбачає можливість запровадження воєнного стану в Білорусі навіть в разі ударів Сил оборони України по військових об’єктах на території Росії, яка відповідно є «союзною країною» для Білорусі.І все це починає відбуватися перед масштабними військовими навчаннями росіян у білорусі, ці навчання можуть стати прикриттям для агресії проти України, чи країн Балтії.
Куди зникли обіцяні кошти на пам’ятник Герою з Березич, Рудніку Ярославу Івановичу?Родина загиблого Героя звертається до громадськості та органів влади з проханням надати чітку відповідь на болюче питання: куди поділися кошти, які були обіцяні на встановлення памʼятника нашому брату, полеглому воїну Ярославу Івановичу?Після публікації статті в місцевій газеті від 10 липня 2025 року (фото додається), брат загиблого 18 липня 2025 року звернувся до завідувачки сектору соціального захисту населення та охорони здоровʼя управління гуманітарної політики селищної ради — Лариси Хомич. Він хотів дізнатися, коли і які документи потрібно подати, щоб отримати обіцяну компенсацію.Натомість отримав відповідь:«Компенсації не буде, бо ви вже встановили памʼятник».На запитання про інформацію в опублікованій статті пані Хомич відповіла, що “це редакція припустилась помилки”. Проте навіть через 4 дні після звернення влада не відреагувала на «помилку»: не було офіційного спростування в газеті, жодних пояснень чи вибачень.Оскільки ми рано втратили батьків, усі документи щодо загибелі брата зберігаються у сестри — Світлани. Після внутрішнього обговорення цієї ситуації я, його сестра, змушена була відкласти всі свої справи та вирушити до Любешова, щоб з’ясувати всі деталі.Насамперед я звернулася до редакції газети та поспілкувалася з авторкою статті — Наталією Мухою. Вона повідомила, що інформацію для публікації отримала з останніх рішень сесії селищної ради, під час якої було прийнято рішення надати компенсації на встановлення пам’ятників трьом військовослужбовцям, і що усі прізвища було оголошено головою селищної ради Олегом Кухом та Ларисою Хомич.Пані Наталія також зазначила, що перед публікацією дзвонила Ларисі Хомич, щоб уточнити прізвища героїв, і вона підтвердила їх.Після редакції я знову звернулася до Лариси Хомич. На пряме запитання про компенсацію почула знову ту саму відповідь:«Вам не буде допомоги, бо пам’ятник уже встановлено».На моє запитання, чому протягом 11 днів не було жодного спростування у газеті, вона відповіла:«Я якось не подумала… ще не дзвонила в редакцію, щоб обговорити це питання».Не отримавши жодної конструктивної відповіді, я пішла до голови селищної ради — Олега Куха. На моє запитання про компенсацію, він теж сказав:«Не можемо допомогти, бо пам’ятник уже встановлений».Посилався на те, що буде виїжджати комісія на кладовище — а пам’ятник уже є.Тоді я попросила прокоментувати статтю, на що він відповів: «Я навіть її не бачив».Я поклала йому на стіл газету — після прочитання розмова раптово змінилась. Він почав з’ясовувати з підлеглими, хто дав цю інформацію в газету і як вона потрапила у публікацію.Я сиділа і чекала, сподіваючись хоча б на якусь відповідь. Після довгих хвилин тиші, відклавши телефон, дивлячись мені в очі, він запитав: «Як ви бачите вирішення цієї проблеми?»Я відповіла:«Виплатити нам компенсацію, яку нам обіцяли не раз, зокрема на останній зустрічі, коли ми були з братом, ви особисто сказали: «У будь-якому випадку ми вам допоможемо».Тож сьогодні хочу поставити болюче питання:За що гинуть наші хлопці?Чому навіть місцева влада дозволяє собі зневажати пам’ять Героїв?Чому ми, родичі загиблих, змушені вибивати те, що нам по праву належить, через страждання і сльози?Ми не просимо подачок — ми вимагаємо поваги до памʼяті полеглих і дотримання обіцянок.
Ставка – була дуже детальна доповідь по фронту. Окрема увага – Сумщині, діям у прикордонні. Я вдячний нашим підрозділам за стійкість. У росіян там були різні плани, наміри – абсолютно божевільні, як завжди. Стримуємо та знищуємо цих убивць, захищаємо нашу Сумщину. Також дуже детально обговорили всі домовленості щодо постачання зброї: контракти, фінанси, конкретні зобов’язання партнерів. Обсяг підтримки на цей рік – найбільший за всі роки повномасштабної війни. Доручив іще збільшувати роботу з партнерами заради інвестицій у наше виробництво, у нашу зброю. Ми готуємо й нову платформу для таких виробництв. Це довготривала, системна робота, і я хочу подякувати кожній країні, яка вже бере участь. Ми готуємо нові домовленості на наступний тиждень – ми разом із партнерами по НАТО. Саме щодо інвестицій у виробництво. І це передусім технології, це передусім дрони, снаряди до артилерії. Окремо працюємо й щодо дронів-перехоплювачів, які мають збільшити захист від «шахедів». Кілька наших вітчизняних підприємств – а відповідно, видів дронів – дають результати. Ми працюємо з партнерами заради більш відчутного фінансування, і це, я впевнений, буде. Обсяги виробництва перехоплювачів уже нарощуються.
Росіяни по-звірячому вдарили по Сумах. Просто по місту, по звичайних вулицях – з реактивної артилерії. Абсолютно свідомий удар по цивільних. Зараз триває рятувальна операція. Багато поранених. Станом на цей час відомо про трьох загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Усі служби задіяні, щоб допомогти всім постраждалим. Відомо про щонайменше один снаряд РСЗВ, що не розірвався. Цей снаряд пробив стіну кімнати звичайної квартири на 9-му поверсі. Все, що треба знати про російське «бажання» закінчити цю війну. Очевидно, що без тиску світу, без рішучих кроків Сполучених Штатів, Європи та всіх у світі, хто має силу, Путін не погодиться навіть на припинення вогню. Жодного дня Росія не припиняє ударів по містах і селах України. Кожного дня ми втрачаємо своїх людей через російський терор. Щодня Росія дає приводи для посилення санкцій проти неї та збільшення підтримки нашого захисту. І я дякую всім у світі, хто просуває саме такий порядок денний: санкції за агресію та вбивства людей, допомога захисту життя українців.
‼️За результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 909 полеглих Захисників.➡️ З числа повернених "на щиті" Оборонців полеглі з:- Курахівського напрямку;- Покровського напрямку;- Бахмутського напрямку;- Вугледарського напрямку;- Луганського напрямку;- Запорізького напрямку;- моргів на території рф.Полеглих Оборонців вдалося повернути за результатами спільної роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.🤝Висловлюємо вдячність за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.☝Окрема подяка особовому складу Збройних Сил України, який здійснює перевезення репатрійованих полеглих Героїв до визначених державних спеціалізованих установ, організовує передачу загиблих представникам правоохоронних органів в системі МВС та судово-медичної експертизи в системі МОЗ. Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС у найкоротші терміни будуть встановлені особи загиблих.🇺🇦Слава полеглим Героям!
Ми маємо сформувати чітку позицію щодо гарантій безпеки. Безпека – це запорука встановлення надійного й тривалого миру. Нам треба продовжити роботу над контингентами, які стануть основою майбутніх Збройних сил Європи. Мир буде надійнішим за наявності на місцях європейських контингентів, що матимуть підтримку американської сторони. Необхідно визначити чіткі зобов’язання щодо того, як це працюватиме.Те саме стосується інвестицій в оборонне виробництво як в Україні, де воно розвивається найшвидше, так і у ваших країнах. Європі потрібні власні арсенали та здатність виробляти найсучасніше озброєння. Виробництво боєприпасів не має займати від 3 до 5 років, коли йдеться про вашу оборону і безпеку. Прошу вас робити це якнайшвидше.Крім того, я прошу вас не забувати про зміцнення протиповітряної оборони як в Україні, так і в майбутньому у ваших країнах. Нам усім потрібен захист. Я дякую кожному з вас, хто допомагає нам із ППО.А ще це дуже поганий сигнал – прислухатися до думки росіян щодо контингенту. Контингент має бути розміщений на українській землі. Це гарантія безпеки для України і для Європи. Якщо Путін хоче ввести якийсь іноземний контингент на територію Росії, це його справа. Але це не його справа – вирішувати щось про безпеку України та Європи.
Нетверезий волинянин вкрав автомобіль в товариша, а тому отримав рік іспитового строку.Про це йдеться у вироку Маневицького районного суду.Інцидент стався 27 листопада 2024 року в селі Оконськ Камінь-Каширського району. Будучи в стані алкогольного сп`яніння, водій незаконно заволодів автомобілем «ІЖ» 1988 року випуску. 58-річний чоловік скористався ключем, що був у салоні, і поїхав далі всупереч волі законного власника. Вартість машини – близько 20 тисяч гривень.Дії кваліфікували за ч. 1 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом). Під час затримання на чоловіка також склали протокол про п’яне водіння.На судовому засіданні обвинувачений визнав вину. Мовляв, він із потерпілим приїхали до магазину. Поки останній скуплявся, у чоловіка виникла думка покерувати автомобілем. Далі пересів на водійське сидіння, проїхав 200-300 метрів та здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом.Окремо чоловік домовився про повне відшкодування завданих збитків. Потерпілий претензій до крадія не мав.
TGLIST.COM.UA
