Інформатор Калуш | Новини Калуша

🕯В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Степана ШталяПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Степана Шталя — оператора переносного зенітно-ракетного комплексу у складі бригади Національної гвардії України “Червона калина”.Степан Шталь народився 9 січня 1999 року в селі Станківці, що на Калущині. Мав сестру і брата. Навчався у школі в рідному селі, а потім продовжив навчання у селі Витвиця. Мріяв змалку бути військовим, був допитливим, активним, помічником для батьків… Займався спортом, зокрема футболом та волейболом, гандболом та легкою атлетикою.Професію здобував у Прикарпатському лісогосподарському коледжі за спеціальністю “Садово-паркове господарство”. Отримав диплом молодшого спеціаліста. Потім проходив строкову службу, після якої — виїхав за кодон. Кілька років жив і працював у Чехії, але під час повномасштабної війни чоловік вирішив повернутися і вирушив захищати Україну, ставши військовим Національної гвардії. Служив на посаді стрільця у складі військової частини 12413 ТУ.Усім своїм серцем любив Україну… На грудях у нього було тату у вигляді тризуба із написом “Душу – Богові, Життя – Україні, Честь – Собі”.Уже під час служби Степан Шталь познайомився з дівчиною, яка згодом стала його дружиною. Весілля відзначили у жовтні 2022 року. Відтак чоловік повернувся на фронт.Проходив навчання на полігоні як оператор переносного зенітно-ракетного комплексу і вже у лютому 2023 року був відправлений на передові позиції в район Кремінної. 1 березня цього ж року він отримав важке мінно-вибухове поранення та впродовж кількох наступних днів його перевозили з лікарні у лікарню, намагаючись надати допомогу та врятувати. Він пережив 14 важких операцій. Був на лікуванні у Лимані, Дніпрі та Києві. 26 березня помер у Національному інституті хірургії і трансплантології імені Шалімова.Поховали військовослужбовця у рідному селі. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

🕯 У селі Козаківка на Болехівщині вшанували пам’ять військовослужбовця Віктора Мельниковича — на території місцевого ліцею відкрили меморіальну дошку на його честьПодія відбулася 20 березня 2026 року на території Козаківського ліцею імені Катерини Мандрик-Куйбіди, випускником якого був загиблий воїн.Чин освячення меморіальної дошки провели священники місцевих громад — отець Петро Іванів та отець Мирослав Чорний.Віктор Мельникович народився і виріс у Козаківці. У ліцеї він здобував освіту, формував характер і визначав життєві цілі. За спогадами вчителів і друзів, був старанним у навчанні, відкритим і щирим у спілкуванні, користувався повагою серед однолітків.Згодом став на захист України, де проявив себе як відповідальний, рішучий та надійний військовий.Право відкрити меморіальну дошку надали матері та сестрі загиблого. Особливо зворушливим став виступ побратима Віктора — Максима, який розповів про службу разом і останні моменти життя воїна. За його словами, Мельникович був сильним командиром і людиною честі, яка підтримувала інших навіть у найскладніших обставинах.Участь у заході взяли рідні та близькі загиблого, побратими, представники влади, педагоги, учні та мешканці громади. Присутні вшанували пам’ять воїна хвилиною мовчання. 📢 Інформатор | Підписатись

🕯 В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Руслана КуціляПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Руслана Куціля — солдата, механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А4574.Руслан Куціль народився 19 березня 1973 року в Долині в багатодітній родині: мав трьох братів. Навчався у Долинській школі-гімназії, відвідував усі можливі секції та брав участь у шкільних олімпіадах. Після закінчення школи поступив у Брошнівське вище професійне училище на електрогазозварника. Дуже добре вчився і став майстром у своїй справі.У 1992 році був призваний на строкову службу, служив шофером в Керчі та Джанкої. Повернувся додому в 1994 році, а згодом переїхав у Калуші та одружився, став батьком двох синів.Після подій на Майдані в 2014 році Руслан Куціль добровільно пішов захищати Україну. З 2015 по 2017 роки брав безпосередню участь в Антитерористичній операції. Став на захист і під час повномасштабного вторгнення. На службі — з 12 квітня 2022 року.Він брав участь в боях у Донецькій області. Біля міста Покровськ отримав травму, несумісну життям. За день до того він відправив смс-повідомленням молодшому синові з проханням берегти себе і маму. Це було 19 вересня. А наступного дня зателефонували з військкомату, що чоловік загинув.Похований захисник на Алеї Слави в Калуші. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

У Калуській громаді ветерани російсько-української війни створили громадську організацію “Спортивний клуб “Апачі”. Основна мета клубу — впровадження стрільби з лука як ефективного методу фізичної та психологічної реабілітації.Засновниками проєкту стали ветерани Мар’ян Світличний та Сергій Гаврилів. Отримавши кваліфікацію інструкторів, вони не лише навчають інших, а й активно популяризують цей вид спорту на змаганнях різних рівнів. Клуб уже повністю укомплектований необхідним спорядженням для професійних тренувань.Перші майстер-класи для військових, що перебувають на реабілітації, пройшли 17 березня на стадіоні “Хімік”. Такі заняття допомагають бійцям зняти стрес, покращити концентрацію та відновити фізичну форму. Відтепер тренування стануть регулярними — вони проходитимуть щовівторка.Ініціатори дякують за підтримку Калуській філії Союзу Українок, управлінню з питань ветеранської політики міськради та побратимам, які допомогли з організацією та медичним обладнанням.📢Інформатор | Підписатись

🕯В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Любомира СинякаПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Любомира Синяка — оператора безпілотних літальних апаратів у складі 2-го стрілецького батальйонуЛюбомир Синяк народився 10 березня 1977 року в Голині, де минули його дитячі роки. Після закінчення місцевої школи він вступив до столичного інституту, а згодом відслужив строкову службу в армії. У 2004 році Любомир створив власну родину, в якій виховував трьох дітей, однак трагічно втратив свого первістка. Мешкав у Тужилові. Любомир був люблячим батьком, турботливим чоловіком і гідним сином своєї землі. У 2024 році він знову присягнув на вірність Україні. На війні служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі взводу розвідки та коригування стрілецького батальйону. Під час бойових дій поблизу населеного пункту Федорівка на Бахмутському напрямку Герой 2 березня 2025 року загинув.Поховали його на кладовищі рідного села Голинь. 27 березня 2025 року йому посмертно привоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

🕯 В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Миколу СтрільчукаПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Миколу Стрільчука — інспектора прикордонної служби та помічника гранатометника однієї з військових частин.Микола Стрільчук народився 3 грудня 1999 року в Калуші, де минули його дитячі роки. Він навчався в ліцеї №1, а після завершення школи вступив до Івано-Франківського вищого художнього училища №3, де здобував фах різьбяра по дереву.Після навчання Микола працював на будівництвах в Івано-Франківську та Львові. Його характеризували як чуйного та уважного, він завжди намагався підтримати матір і сестру та мріяв у майбутньому створити власну сім’ю.У серпні 2023 року Микола Стрільчук став на захист України. Він служив інспектором прикордонної служби 3-ї категорії — помічником гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби першої прикордонної комендатури швидкого реагування однієї з військових частин.9 березня 2025 року на Донеччині Микола Стрільчук помер внаслідок гострої серцевої недостатності. Поховали Героя на Алеї Слави міського кладовища. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

📱 Підсумки дня 7 березня🔸У Рожнятові на аукціон виставили будівлю, вартістю в понад 5 мільйонів гривень🔸Весняних канікул у Калуші не буде, але будуть додаткові вихідні у квітні🔸Ми таки стали свіжим ковтком у місті? До четвертої річниці Інформатора — інтерв’ю з Олегом Вітковським🔸“Гата” зіграє останній матч сезону чемпіонату області з футзалу | АНОНС🔸Чи подорожчає проїзд у Калуші через зростання цін на пальне?🔸У Долині водій намагався відкупитися від поліції 200 доларами🔸Містика, застигла в камені — чому Скелі Довбуша залишаються туристичним магнітом Прикарпаття🔸Молитва в кожному хрестику: як дружина захисника з Рожнятівщини вишиває писанки в очікуванні чоловіка🔸Весна в музиці: символ оновлення і нових почуттів | ІНФОПЛЕЙЛИСТ №89🔸Що читають калушани та яких новин їм бракує? | ОПИТУВАННЯ🔸Головний принцип — не зашкодь: садівник з Калущини розповів про тонкощі догляду за деревами🔸Квіти як мистецтво: як калуська художниця створює унікальні картини📢Інформатор | Підписатись📱FB / 📷 Inst / 💬 Viber /📱 YT/ 📱 TikTok📣 Замовити рекламу💬 Калуський чат

🕯 В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Петра Гав’якаПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Петра Гав’яка — солдата ЗСУ, водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини.Петро Гав’як народився 8 серпня 1995 року у селі Тисів Болехівської міської громади, що на Калущині. У 4-річному віці у Петра помер батько, тому його мама самостійно виховувала трьох дітей. Навчався у Тисівській загальноосвітній школі. У 2012 році вступив до Стрийського вищого професійного училища №8, де отримав спеціальність “коваль-електрозварювальник”.У 2019 році одружився. Його сім’я проживала у Харкові.З початком повномасштабного вторгнення був призваний до лав Збройних Сил України. Служив водієм-машиністом екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини.Герой Петро Гав’як загинув 4 березня 2023 року у Верхньокам’янську Бахмутського району Донецької області під час бойового зіткнення з російським ворогом. Поховали Героя Петра Гав’яка 15 березня 2023 року на кладовищі рідного села Тисів.28 вересня 2023 року був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). 21 грудня 2023 року на фасаді Тисівського ліцею було відкрито меморіальну дошку Петру Гав’яку. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

🕯 В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Петра Гав’якаПоіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Петра Гав’яка — солдата ЗСУ, водія-машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини.Петро Гав’як народився 8 серпня 1995 року у селі Тисів Болехівської міської громади, що на Калущині. У 4-річному віці у Петра помирає батько і його мама сама виховує трьох дітей. Навчався у Тисівській ЗОШ. У 2012 році вступив до Стрийського ВПУ №8, де отримав спеціальність “коваль-електрозварювальник”.У 2019 році одружився. Його сім’я проживала у Харкові.З початком повномасштабного вторгнення був призваний до лав ЗСУ. Служив водієм-машиністом екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини.Герой Петро Гав’як загинув 4 березня 2023 року у Верхньокам’янську Бахмутського району Донецької області під час бойового зіткнення із російським ворогом. Поховали Героя Петра Гав’яка 15 березня 2023 року на кладовищі рідного села Тисів.28 вересня 2023 року був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). 21 грудня 2023 року на фасаді Тисівського ліцею було відкрито меморіальну дошку Петру Гав’яку. Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!📢Інформатор | Підписатись

🚫В обласному центрі Прикарпаття сьогодні планують ремонтувати міст на вулиці Пасічна. Водіїв просять обмежити проїзд цією ділянкою.З його слів, ремонті роботи будуть тривати у проміжку між 10:00 та 16:00.Після танення снігу на мосту з’явилися глибокі ями, вибоїни та пошкодження покриття, пишуть Версії. За словами комунальників, така ситуація повторюється щороку після зимового періоду. Торік проблемну ділянку ремонтували точково.Директор КП “Муніципальна дорожня компанія” Віталій Бурко пояснив, що той ремонт був тимчасовим, а цього року необхідно повністю перевлаштувати покриття. Нині йдеться не про латання окремих ям, а про повну заміну асфальту.Як пояснив керівник підприємства, масштабні роботи не розпочали раніше через технічний стан споруди. Міст має обмежену працездатність, тому перед капітальним ремонтом необхідно підсилити балки. “Ми планували повністю перевлаштувати покриття на ділянці від вулиці Целевича до музичної школи, однак через стан конструкцій вирішили спершу підсилити балки, щоб уникнути ризиків під час виконання робіт”, — повідомив директор підприємства. 📢 Інформатор | Підписатись