КаКаШыБыЗы | Нещодавно ми з Олегом брали участь у турі, який щороку організовує від...

Нещодавно ми з Олегом брали участь у турі, який щороку організовує відділ Community Affairs. Три дні — з 7 ранку до 7 вечора — група викладачів, аспірантів та працівників університету їздить автобусом Алабамщиною й знайомиться з маленькими місцевими громадами. За ці три дні ми відвідали 8 міст і містечок. У деяких живе 25 тисяч людей, а в деяких — лише 500 🙂Ця поїздка трохи змінила моє ставлення до Алабами загалом і до Таскалуси зокрема. По-перше, американська бідність — це дуже страшно. По-друге, Таскалуса — це зовсім не забите містечко, де немає чим зайнятися, а майже центр всесвіту 🙂Але нам особливо пощастило побувати в кількох церквах, тому цей пост буде саме про них. Тут варто зробити невелику ремарку про важливість релігійних споруд і їхнє місце в житті американських громад. Ми зустрічалися з мерами міст, керівниками шкільної освіти, директорами лікарень тощо. І самі місця зустрічей були дуже показовими: конференц-зала банку, diner (для такого місця навіть є окрема назва в англійській — це не ресторан, не кафе і не їдальня, а часто єдине місце в містечку, де можна поїсти), актова зала школи, артгалерея, церква, community center, ще одна церква, бібліотека. Дві церкви за три дні!Отже, у Ґрінсборо ми відвідали Salem Missionary Baptist Church. Це чорна церква, збудована у 1910-х роках. Колись там уже була більша церква, але чорні прихожани вирішили відокремитися — я вже не пам’ятаю точно чому — і почали будувати власну церкву за свої кошти. Наскільки довго тривав процес, можна зрозуміти навіть по стінах: на фото видно місця, де закінчується один тип цегли й починається інший. Тобто грошей вистачало на певну кількість цегли, її вкладали, а потім чекали, поки знову назбирають кошти на наступну партію.У результаті церква вийшла невеликою, але дуже гарною й доглянутою. Усередині, як завжди, є всі необхідні церковні елементи 🙂 Наприклад, барабанна установка 🙂