КаКаШыБыЗы | Пост-прєподскій біль 🙂 Веду я курс, який гордо назвала Research Odysse...

Пост-прєподскій біль 🙂 Веду я курс, який гордо назвала Research Odyssey. Фактично це вступ до наукових досліджень. Минулого семестра в мене було 29 зелених першокурсників, але дуууже розумних і ми дуже класно провели час в цьому курсі 🙂 Пара була на 8 ранку і я вимагаю присутність, тому всі були дуже задоволені, зокрема я 🙂 Тут трохи сарказмом віддає…Цього семестру в мене 15 transfer студентів, тобто ті, хто перевелися з інших коледжів. І вони можуть бути старшими за віком, ніж звичайні першокурсники. Короче, студентська солянка така. Один студент прийшов лише на третю пару, бо не міг знайти аудиторію 🙂 Іншого не було цілий січень, бо він військовий і в нього були навчання… Ну то таке.Перше завдання в цьому курсі – це Research Hero Profile. Обираєш собі героя чи героїню будь-якої міфології, шукаєш 3 спільні риси і думаєш як ці риси можуть допомагати або заважати в дослідженнях. А потім розповідаєш перед своїми одногрупниками про себе. По-перше, це весело, бо я дізнаюся про існування нових міфологічних героїв (від Белофонта до японської Нуви, від майя до Беовульфа). По-друге, студенти знайомляться. По-третє, просто по приколу мені таке робити.І от два студенти, про яких я згадала вище, зробили такі слайди, що я тут майже інфаркт не отримала. Відкриваю powerpoint, а на мене на чорному фоні з червоними літерами дивиться чувак в масці, явно ICE. Капець, думаю, дістали таки і мене! Потім читаю маленькі літери знизу, а там наступне: «Вибачте, але в мене реально немає своїх фоток, це єдине, що є з тих часів, коли я працював в поліції в Іллінойсі». А в кінці презентації ще приписка: «В мене дуже серйозний social anxiety, тому я не зможу зробити публічну презентацію перед класом». Хух, попустило мене 🙂 Відкриваю презентацію від військового, а там фото чувака у формі із зеленим обличчям з автоматом в руці в якомусь лісі. Господи, думаю, та шо ж мені так щастить сьогодні! Там нічого написано не було, я одразу зрозуміла, що він дуже любить свою військову карʼєру. Цікаво, що насправді, він в житті дуже милий, вивчає історію, сьогодні після пари зі мною спілкувався і навіть руку потиснув (що дуже дивно для місцевого студентства).Мабуть, домашку треба перевіряти наступного разу одразу із заспокійливим 🙂