КаКаШыБыЗы | Про книгу Василюк я дізналася від своєї американської подруги, яка под...

Про книгу Василюк я дізналася від своєї американської подруги, яка подумала, що мені буде цікаво таке почитати. Саша Василюк імігрувала до США з України (через Росію) по «єврейській лінії». Вона сама журналістка, а ця книга стала її першим художнім твором, хоча заснована вона на реальній історії. Історія, насправді, неоригінальна (її дідусь був євреєм, який воював в радянській армії проти нацистів, але потім його полонили і він працював на німців, дивом приховуючи своє походження, а коли він повернувся до СРСР, то, звичайно, нікому не сказав де він був і що робив, навіть своїй дружині та родині, щоб не потрапити до таборів), але Саші вдалося дуже вдало описати життя свого дідуся, відносини у його родині, як ця таємниця псувала йому життя та життя його близьких, тощо. Я коли відкрила книгу, то нічого особливого не очікувала від неї, але перша ж глава мене просто полонила і далі я з нетерпінням чекала часу, коли я можу продовжити її читати, бо читалася вона як детектив. Дуже рекомендую! Книжка – надзвичайна! А от зі Стівеном Кінгом в мене відносини вже давно не складаються… В карантині потрапила мені до рук його The Cell. Я змогла прочитати лише сторінок 30. На тих 30ти сторінках нічого не відбувалося, крім повного мочилова, плескання кровяки в різні боки, крики та біготня… Ну думаю, просто, мабуть, книга не дуже, бо всі ж говорять, що Стівен Кінг – геній. Олег порадив почитати «дуже страшну книгу» - Pet Sematary. То я вирішила дати Кінгу другий шанс. Не знаю навіщо я то зробила, воно не стільки страшно, скільки нудно. Краще вже послухати пісню The Ramones з такою ж назвою. Прослухала я те Кладовище і вирішила, що я свій обовʼязок перед американською класикою виповнила і більше не буду читати книжок Кінга. Аж тут ми подивилися фільм The Shining! Це було щось! Мені дуже сподобалося, було страшно, стрьомно, жахливо, і моторошно, та ще й молодий Джек Ніколсон грав! Короче, таке враження на мене справив той фільм, що я захотіла послухати оригінал… І от не треба було того робити… Книга знову (як на мене) нудна та затягнута. Хоча мені здалося, що книга навіть не стільки про жахи, скільки про домашнє насилля (цього у фільмі майже не було), але це все одно не врятувало книгу загалом для мене… Тому вердикт такий: Кінг – не мій автор.