Сумісники та військовий облікОсоба, яка працевлаштовується шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці (ст. 21 КЗпП). Це означає, що особа може працевлаштуватися за сумісництвом.Відповідно до ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві або в роботодавця — фізичної особи з одержанням заробітної плати за фактично виконану роботу.Під час працевлаштування майбутній працівник має надати роботодавцю: паспорт, ідентифікаційний номер, документ про освіту, трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, документ про стан здоров’я, в т. ч. про інвалідність (за потреби) та відповідний військово-обліковий документ, якщо особа є військовозобов’язаною, призовником або резервістом (п. 20 Порядку № 1487).Пунктом 16 Порядку № 1487 визначено, що на керівників підприємств покладається ведення персонального військового обліку.Згідно з Порядком № 1487 персональний військовий облік на підприємстві має вестися за обліковими формами — списками персонального військового обліку та відомостями оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів.Відповідно до частини п’ятої ст. 34 Закону № 2232 персональний облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб, зокрема, за місцем їх роботи. Проте ані Закон № 2232, ані Порядок № 1487 не конкретизує, яким має бути місце роботи — основним чи за сумісництвом.Таким чином, можна дійти висновку, що персональний військовий облік сумісників також має вестися.
Верховна Рада ухвалила Закон про професійну освітуВерховна Рада ухвалила Закон «Про професійну освіту» (законопроєкт № 13107-д).Зʼявляється базовий тип закладу – професійний коледж. Разом із ним діятимуть військові коледжі, навчальні центри, центри професійної досконалості. Усі мають чітко визначені обовʼязки, права та можливості."Більше ніяких ПТУ чи «бурс». Відтепер: професійний коледж. Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. Можливістю швидко опанувати нову професію, зокрема, для дорослих та ветеранів війни", — повідомив голова Комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.Комунальні, державні заклади професійної освіти зможуть утворюватися та функціонувати як у формі бюджетної установи, так і у формі некомерційних товариств.Норми Закону регламентують створення наглядових рад із представниками роботодавців у державних і комунальних закладах, присвоєння кваліфікацій окремими кваліфікаційними центрами та підтвердження знань, набутих через неформальну освіту.
❓ Чи можна звільнити працівника за п. 5 ст. 40 КЗпППрацівник хворіє більше чотирьох місяців поспіль. Однак це не один страховий випадок, а кілька. Чи можна його звільнити за п. 5 ст. 40 КЗпП❓Пунктом 5 ст. 40 КЗпП встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.Як бачимо, йдеться про тимчасову непрацездатність без уточнення кількості випадків непрацездатності тощо. Наприклад, Апеляційний суд Запорізької області у постанові від 02.072014 р. у справі № 22-ц/778/2756/14 зазначив, що законодавства, яке б визначало, що в разі звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП вирішальне значення має, щоб строк однієї хвороби продовжувався не менше чотирьох місяців поспіль, у зв'язку з чим він не з'являвся на роботу, не існує.Тому якщо не йдеться про тимчасову непрацездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням чи про певне захворювання, за якого робоче місце має зберігатися довше, непрацездатність не переривалася і працівник жодного дня не виходив на роботу, роботодавець має право його звільнити (але не зобов’язаний).Дмитро КУЧЕРАКголовний редактор журналу «Заробітна плата»
Навчайтеся з майстрами своєї справи: дистанційне навчання кадровика! 🎓🔼 Професійна сертифікація кадровиків — ОСІНЬ 2025. 🖥 Свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка від Міжрегіональної Академії управління персоналомНовий набір групи (ОСІНЬ 2025)🤑 Вартість повного курсу з доступом до системи KadrEX - 9600 грнОновлена програма курсу ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПЕРСОНАЛУ 🔈🔺 Оформлення на роботу в умовах воєнного стану.🔺 Трудові відносини. Догана. Зниклий працівник🔺 Кадрове діловодство. Документообіг кадрової служби🔺 Звільнення працівників🔺 Застосування КП.🔺 Організація та документообіг військового обліку на підприємствах.🔺 Переведення. Переміщення. Зміна істотних умов праці🔺 Робота в умовах воєнного стану🔺 Відпустки-2025🔺 Соціальне страхування🔺 Взаємодія з перевіряючими органами🔺 Сумісництво. Суміщення. Виконання обов'язків🔺 Служба персоналу. Профілювання посади. Пошук персоналу🔺 Методики оцінки: кейси, рольові ігри, проективні методики, тестування🔺 Адаптація, навчання та розвиток персоналу🔺 Мотивація персоналу🔺 Судова практика вирішення трудових спорів (частина 1)🔺 Судова практика вирішення трудових спорів (частина 2)🔺 Планування кадрової роботи Департаменту🔺 Запобігання та вирішення конфліктних ситуації на підприємстві🔺 Кадрова безпека підприємства🔺 Професійна та особиста ефективність🔺 Тайм-менеджмент. Стрес-менеджментРозвивайте свої навички в будь-якому місці та в будь-який час!➡️➡️➡️ РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС
Надомна чи дистанційна робота – не схованка від офіційного оформленняНезалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.В умовах воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована – відповідно до Кодексу законів про працю України та податкового законодавства.Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60-1 КЗпП.Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60-2 КЗпП.Офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівникаВсі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:✅ податку на доходи фізичних осіб;✅ єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;✅ військового збору.Порушення – це ризикиПрактика оформлення «на слово» або роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки). Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.
❓ Як округлювати чисельність осіб з інвалідністю в звітності з ЄСВ Якщо працівник з інвалідністю працюватиме в роботодавця 6 місяців, то середньооблікова кількість осіб з інвалідністю — 0,5. Округлювати до 0 чи до 1❓ Відповідь на це запитання знаходимо в ЗІР у категорії 201.06.01. Відповідаючи на запитання, якими нормативно-правовими актами керуватися при визначенні показників рядків 101, 101.1 та 101.2 заголовної частини Розрахунку за звітний період роботодавцям/резидентам Дія Сіті, ДПСУ роз’яснює: показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 101.1 Податкового розрахунку) визначається відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення» від 27.08.2020 р. № 591. А п. 9 цієї Інструкції встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 — в бік збільшення. Єдиний звіт з ЄСВ і ПДФО
❓ Хто оплачує листок непрацездатності військовослужбовцяЯкщо страховий випадок настав під час виконання державного обов’язку, така особа не набуває статусу застрахованої особи, бо на час мобілізації такі працівники увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, і за ними зберігається лише місце роботи та посада. Тобто в цей період працівник, якого було мобілізовано, втрачає статус застрахованої особи.У цей період мобілізованим працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за кошти державного бюджету України, оскільки військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, у зв’язку з чим на них повинні поширюватися інші норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності.Електронні листки непрацездатності, які автоматично сформовані для військовослужбовця, не потребують опрацювання підприємством, за ним не потрібно проводити розрахунки та подавати заяву-розрахунок до Пенсійного фонду України.Після звільнення з військової служби працівник повинен приступити до роботи за попереднім місцем роботи. Оплата "лікарняних" здійснюється роботодавцем з дати, коли застрахована особа приступила до виконання своїх основних обов’язків на підприємстві згідно з наказом.Отже, період тимчасової непрацездатності військовослужбовця під час мобілізації оплачується військовою частиною.Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
❓ Чи входять до страхового стажу періоди відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дітьмиВідпустка у зв’язку з вагітністю та пологами становить 126 календарних днів: 70 днів до пологів і 56 днів після. У разі ускладнених пологів або народження кількох дітей відпустка може бути продовжена до 140 або 180 днів.На час такої відпустки жінка отримує допомогу в розмірі 100 % середньої заробітної плати. Оскільки за цей період передбачена виплата і страхові внески, він повністю входить до страхового стажу.Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінка має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і зарахування страхового стажу залежить від статусу жінки та наявності офіційних виплат.До страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, який здійснювався до 2004 року, зараховується на підставі свідоцтва про народження (Закон України «Про пенсійне забезпечення»).Якщо жінка офіційно працювала, то відомості про дітей до розрахунку стажу не беруть, оскільки стаж підтверджується трудовою книжкою і даними про страхові внески.Після 2004 року до стажу зараховуються періоди, коли жінка працювала і підприємство сплачувало за неї страхові внески або коли вона офіційно отримувала допомогу по догляду за дитиною до трьох років. Ці дані відображені в реєстрі застрахованих осіб.Самостійно відстежити надходження страхових внесків можна в особистому електронному кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду або звернувшися до сервісних центрів ПФУ.Як перевірити страховий стаж онлайн, дивіться за посиланням.Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
Національний банк України розглядає можливість поступового вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок.❓ Чому це потрібноНаразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет:1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок;4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.Щороку Національний банк має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.Тож, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.Рішення про поступове вилучення монет номіналом 10 копійок дасть змогу скоротити витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.Що пропонує Національний банкУ зв’язку з цим Національний банк пропонує з 01 жовтня 2025 року розпочати поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу. Відповідно припиниться карбування монет номіналом 10 копійок та поповнення ними готівкового обігу (додатковий випуск).Проте ці розмінні монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття Національним банком окремого рішення про їх остаточне вилучення).Банки України зможуть приймати від громадян та бізнесу монети номіналом 10 копійок для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.Крім того, ці розмінні монети продовжать виконувати функцію засобу платежу в торговельній мережі: у разі наявності в покупця монет номіналом 10 копійок він зможе і надалі ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він зможе видати покупцеві решту цим номіналом.Про застосування правил заокругленняВодночас, якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, пропонується застосовувати правила заокруглення загальних сум у чеку (раніше подібні правила заокруглення почали застосовуватися під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Так, з 01 жовтня 2025 року під час розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) проводити заокруглення загальних сум у чеку пропонується за такими правилами:Сума, що закінчується від 1 до 24 копійок – заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;Сума, що закінчується від 25 до 49 копійок – заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;Сума, що закінчується від 51 до 74 копійок – заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;Сума, що закінчується від 75 до 99 копійок – заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься, як це відбувається і під час заокруглення до сум, кратних 10 копійкам, що наразі діють в Україні з 2018 року.Як свідчить досвід використання правил заокруглення, це не має суттєвого впливу на інфляцію, оскільки йдеться про заокруглення суми всіх товарів у чеку, а не про ціни індивідуальних товарів.Такі норми містить проєкт постанови Правління Національного банку України “Про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань обігу монет дрібних номіналів” (далі – проєкт Постанови), що пропонується для громадського обговорення.
Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України:🔰 Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з професійною діяльністю» (реєстр. № 1️⃣3️⃣4️⃣7️⃣7️⃣).❇️ Законопроект спрямований на створення умов для підвищення рівня народжуваності, поєднання батьківства із навчанням або професійною зайнятістю шляхом підтримки сімей у допологовий, післяпологовий та період догляду за дитиною після її народження.Проектом Закону передбачається реформувати систему підтримки сімей у період до та після народження дитини, зокрема, пропонується:✅ надавати допологову підтримку вагітним жінкам у значно вищому розмірі для незастрахованих жінок, аніж зараз (відповідно до здійснених розрахунків, Мінсоцполітики подало пропозиції до бюджетної декларації для встановлення допомоги на рівні 7 тис. грн на одну дитину на місяць);✅ надавати одному з батьків дитини (опікуну, бабусі, дідусю або іншому родичу, який фактично здійснює догляд за дитиною) допомогу для догляду у розмірі, що буде визначено Кабінетом Міністрів України після прийняття законопроекту (відповідно до здійснених розрахунків, Мінсоцполітики подало пропозиції до бюджетної декларації для встановлення допомоги на рівні 7 тис. грн на одну дитину на місяць);✅ надавати допомогу для догляду за дитиною «єЯсла»одному з батьків (опікуну), у випадку якщо батьки вийшли на роботу після досягнення дитиною 1 року, у розмірі, що буде визначено Кабінетом Міністрів України після прийняття законопроекту.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
TGLIST.COM.UA
